неділю, 27 вересня 2015 р.

Пишемо статтю у фахове видання: крок за кроком



Написання статті у фахове видання дає її автору змогу представити свої інноваційні розробки у сфері загальноосвітньої системи, результати експериментальної діяльності та загалом поділитися власним перспективним досвідом із колегами. Для того щоб системно викласти свої напрацювання у формі статті, необхідно виробити навички її написання. Розглянемо детальніше послідовність написання статті у фахове видання.

Крок 1. Визначаємо тему
Передумовою написання якісної статті у фахове видання є правильний вибір її теми. Для цього варто обрати ту тему, із якої маємо найбільше практичного досвіду і результати застосування на практиці якого заслуговують стати надбанням педагогічної громадськості. Також ураховуємо, що тема має бути:
  • актуальною і цікавою для колег;
  • конкретною і чіткою, спрямованою на практичне використання;
  • перспективною для подальшого продовження роботи в цьому напрямі;
  • достатньо проілюстрованою практичними матеріалами.
Обираючи тему статті, зосередьмося на конкретній, вузькій тематиці. Адже часто бажання написати все, що знаємо з цього питання, виливається в написання «мемуарів», які ніхто не читатиме. Розкривати тему потрібно на досвіді роботи навчального закладу, у якому працюємо, ілюструвати прикладами ситуацій, які відбулися саме в ньому.
Зважмо, що тема має бути розкрита послідовно і повністю. Тому на етапі формулювання теми бажано мати план-проспект — план, що відображає задум і структуру майбутньої публікації. Оминаймо ситуації, за яких була обрана одна тема, а у процесі її розкриття приділили увагу якомусь одному аспекту теми чи взагалі дотичному питанню. Назву статті можемо корегувати у процесі написання.

Крок 2. Опрацьовуємо літературу і нормативно-правову базу з обраної теми
Щоб визначити, наскільки актуальна і нерозкрита та тема, яку ми обрали, проведімо невеличке дослідження. Насамперед перегляньмо фахові спеціалізовані видання, публікації в мережі інтернет тощо. Якщо, на нашу думку, нам є чим поділитися з колегами, ми володіємо унікальним перспективним досвідом, — починаймо працювати над статтею.
Відтак опрацюймо літературу і нормативно-правову базу з обраної теми. Для пошуку літератури послуговуймося систематичним і алфавітним збірниками, бібліографічними покажчиками. Необхідні для роботи літературні джерела випишемо в записник, указавши всі дані про працю. Після цього скористаймося матеріалами посібників, підручників, монографій, збірників науково-методичних праць, результатами соціальних досліджень тощо, які дадуть змогу точно розкрити поставлені завдання. Опрацьовуючи матеріали, стежмо, щоб нормативні документи, на які ми посилаємося, не втратили чинність. Для цього користуймося лише надійними джерелами.
Посилаючись на певний законодавчий документ, перегляньмо його оригінальну версію, наприклад, на порталі Верховної Ради України — www.rada.gov.ua.
Під час роботи над матеріалами виписуймо нотатки, тези, визначення понять і взагалі те, що нас найбільше зацікавило і може бути інструментом для глибшого розкриття теми. Фактичний матеріал найзручніше записувати на окремих картках і вказувати джерело, автора, номер сторінки тощо. Такі записи зручно аналізувати і систематизувати. Полегшує цей процес персональний комп’ютер, адже набрані в текстовому редакторі записи можна структурувати необхідним чином. Водночас пам’ятаймо про авторське право, не слід копіювати текст для дослівного відтворення у своїй статті.

Крок 3. Складаємо план статті
Якщо вже маємо план-проспект, то можемо скористатися ним, за потреби доповнивши чи відкорегувавши.
Традиційно стаття складається з трьох частин:
  1. вступ;
  2. основна частина;
  3. висновки.
У вступі маємо зацікавити читача, розкрити важливе значення обраної теми для практичної діяльності, її мету і завдання.
В основній частині потрібно якнайглибше розкрити власний досвід реалізації поставленої мети та розв’язання завдань. Зазначити ті методи та форми роботи, які дали змогу досягти високих показників діяльності, представити, наприклад, розроблені нами плани роботи, положення, виховні заходи, сценарії свят, тренінги, семінари тощо. Що більше проілюструємо статтю практичними матеріалами, то ліпше розкриємо досвід і особливості своєї педагогічної діяльності.
У висновках ми узагальнюємо результати своєї роботи, можемо надавати рекомендації колегам, як найліпше скористатися нашими напрацюваннями, що при цьому варто врахувати. За потреби відповідно до теми можемо спрогнозувати шляхи подальшої роботи в цьому напрямі.


Крок 4. Пишемо статтю відповідно до плану
Приступаючи до написання статті, ми насамперед ураховуємо аудиторію, з якою ділимося досвідом. Це — заступники директорів шкіл, а отже, педагоги-практики, яким потрібні практичні матеріали для якісного виконання своїх посадових обов’язків.
У спеціалізованих фахових виданнях розкривають певні наукові концепції, методики, тому під час написання статті варто послуговуватися енциклопедіями, посібниками та підручниками тощо, але не для компіляції їх змісту, а для повнішого розкриття теми, з’ясування складних понять, трактування дефініцій. Однак не варто захоплюватися теоретичними описами, перенасичувати статтю термінологією, розкривати теоретичні напрацювання науковців, оскільки журнал практичного спрямування має забезпечувати читачів контентом для практичного використання. Стаття повинна «мати обличчя свого автора», їй має бути притаманний стиль написання статей саме цього автора.
Під час написання статті зважмо на такі особливості:
  • переважання розповідних речень і недопущення риторичних запитань;
  • уникнення стилю наукового звіту;
  • перелік певних елементів статті з нового рядка;
  • недопустимість перенасичення тексту цифрами, науковими термінами;
  • посилання на авторитетних фахівців на початку тексту, основна частина присвячена викладу власних думок і напрацювань;
  • заголовки мають бути першого, другого та третього порядку;
  • дотримання правил оформлення статтей;
  • оптимальний обсяг статті — 6–12 сторінок.


Крок 5. Перечитуємо написану статтю
Скільки разів варто перечитати статтю — справа індивідуальна, однак головним завданням під час її перечитування є критичне оцінювання змісту і структури. У процесі перечитування звернімо увагу на такі аспекти:
  • точність даних, поданих у статті, таблицях, схемах, рисунках, додатках;
  • повнота висвітлення теми;
  • дотримання мовно-стильової культури;
  • наявність додаткового контенту, що урізноманітнить подання матеріалу — цитати, визначення, примітки тощо.
Ліпше перечитаймо статтю через день-два після її написання. Тоді ми будемо більш об’єктивні щодо оцінювання послідовності, логіки та вичерпності викладення матеріалу, зможемо щось додати чи відкорегувати, поставити собі запитання на кшталт: «Чи сподобається стаття читачам?»; «Чи відповідає зміст статті її назві?»; «Які матеріали можуть поліпшити статтю?» тощо. Також варто пересвідчитися, чи легко сприймаємо подану у статті інформацію, чи «не спотикається» думка, чи отримуємо задоволення від процесу читання.
Оцінювати змістовність статті і перевіряти її на граматичні помилки слід окремо. Спершу цілеспрямовано перевіримо її на якість контенту, відтак — відредагуймо орфографічні, лексичні, стилістичні, пунктуаційні помилки.

Крок 6. Надсилаємо статтю до редакції
Переглянувши статтю на наявність можливих недоречностей і помилок, надсилаємо статтю до редакції. Оптимальним зручним способом є надсилання статті на електронну адресу редакції. Можна також передати на флешці чи диску, надіслати в паперовому варіанті поштою.
Після того як стаття надійшла, редакція дає відповідь про її отримання і коротко повідомляє про перспективи опублікування: число журналу, у якому буде актуально подати надіслані матеріали. Якщо статтю одразу беруть у роботу, то також про це повідомляють.


Крок 7. Отримуємо статтю від редакції на доопрацювання чи погодження
Щойно редакція починає працювати з надісланими авторськими матеріалами, вона робить усі необхідні примітки до автора, які свідчать про те, що необхідно роз’яснити, доповнити, проілюструвати прикладами тощо, і надсилає статтю автору. Отримавши статтю, насамперед звернімо увагу на такі моменти:
примітки, у яких висловлені побажання щодо глибшого розкриття певних аспектів статті;
позначення незрозумілих частин тексту кольором;
посилання на інтернет-джерела, матеріали яких продубльовано у статті.
Відтак ми маємо в режимі рецензування доопрацювати статтю. Можливо, у нас з’являться зауваження чи цікава ідея щодо поліпшення тексту, тоді про це слід повідомити в листі редакцію і додати правки.
Крок 8. Надсилаємо доопрацьовану статтю в редакцію
Після того як внесли всі доповнення у статтю, надсилаємо її до редакції знову. У редакції внесуть корективи до статті і готуватимуть її до подачі на верстку. Остаточний варіант статті редакція обов’язково надішле на ознайомлення і погодження. Відтак чекаємо на публікацію в журналі.

Зверніть увагу!
Цитати слід наводити повністю, без скорочень і внесення правок. Обов’язково вказувати автора


Методичні прийоми викладу матеріалу статті:
  • послідовний — виклад інформації здійснюється в логічній послідовності, що забезпечує уникнення повторів і пропусків
  • цілісний — написання «чорновика» статті з подальшим обробленням його кожної частини, унесенням доповнень і виправлень
  • вибірковий — виклад інформації відбувається в будь­якій послідовності, кожну частину статті пишуть окремо

Зверніть увагу!
Необхідно обов’язково вказувати ваші контактні дані: телефон і адреcу.


джерело: http://pedrada.com.ua/

Коментування інформації сприяє підняттю настрою, появи на обличчі посмішки та підвищення тонусу організму.

2 коментарі: