Старший майстер

Вступне слово


Як зробити роботу старшого майстра ефективною? Які раціональні підходи використовувати під час своєї діяльності? Як прагнути самовдосконалення?

На ці та інші питання Ви знайдете відповіді під час ознайомлення з матеріалом блогу. Даний матеріал зібрано з досвіду колег та особистих надбань.



На допомогу старшому майстру

Постарайтеся думати про своїх підлеглих 
не лиш як про "робочі руки" або "коліщатка у великій машині".
Люди — особистості! Завдяки їм ви начальник,
бо інакше ви не будете їм потрібні,

будете "самі для себе розумним начальником"!


Циклограма річної роботи старшого майстра  

Методичний інструментарій для роботи старшого майстра 


Система контролю професійно-практична підготовка
doc
Орієнтовна посадова інструкція старшого майстра
doc
Перелік нормативних документів по забезпеченню професійно-практичної підготовки
doc
Перелік документів старшого майстра
doc
Алгоритм роботи старшого майстра
doc
Моніторингова діяльність в роботі старшого майстра(пам’ятка)
doc
Деякі аспекти діяльності старшого майстра щодо вивчення ППД майстрів в.н.
doc
Зразки планів стажування майстрів виробничого навчання
doc
Структура методичної розробки уроку
doc

Методичні рекомендації з організації та змісту роботи майстра виробничого навчання професійно-технічного навчального закладу

Основною формою виробничого навчання в виробничій майстерні, лабораторіях, полігонах, навчальних ланках є урок. Він повинен забезпечувати органічну єдність навчання й виховання, тісну взаємодію в викладанні загальноосвітніх та предметів загально професійної підготовки та в кінцевому результаті формувати в учнів професіональну майстерність. Виконання встановлених вимог до уроку передбачає ретельну підготовку майстра виробничого навчання до занять як в матеріально-технічному, дидактичному так і в методиці проведення.

Ще до початку навчального року майстер повинен: вивчити та проаналізувати:
  • Державні стандарти підготовки робітників за якою буде вестись підготовка: освітньо-кваліфікаційні характеристики випускника, типові навчальні програми з виробничого навчання, критерії кваліфікаційних атестацій, перелік основних обов’язкових засобів навчання на розряди за якими буде вестись підготовка;
  • робочий навчальний план;
  • скласти перспективну плануючу документацію детально проаналізувавши виключивши дублювання при навчанні інтегрованих професій;
  • продумати вправи;
  • підібрати необхідні види навчально-виробничих робіт та необхідний інструмент, навчально-методичне забезпечення у відповідності з програмою навчання і т.д

Крапля точить камінь не силою, а частим падінням, відтак, щоб досягти успіху в новій справі, не чекайте, що вас зрозуміють з першого слова. Керівник має можливість для повторення, щоб зорганізувати людей на виконання добрих справ.

Єдність - в різноманітті, 

Відповідальність - у свободі, 

Стійкість - у розвитку...





ТИПИ ТА СТРУКТУРА УРОКІВ ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯ


Урок виробничого навчання – це організаційна форма, яка забезпечує розв'язання єдиного дидактичного завдання всією групою учнів в однакових навчально-виробничих умовах (навчально-виробничих майстернях, навчально-виробничих цехах, навчальному господарстві тощо).

Класифікація уроків виробничого навчання

Уроки виробничого навчання розрізняють за змістом, місцем у навчальному процесі, цілями і завданнями.

У загальній дидактиці уроки як форму організації навчального процесу здебільшого поділяють на типи відповідно до провідної дидактичної мети:
 
  • уроки засвоєння нових знань, 
  • уроки закріплення і вдосконалення знань, умінь та навичок; 
  • повторювально-узагальнюючі уроки і т. ін.

Аналогічно уроки виробничого навчання можна класифікувати так: 
  • уроки формування початкових умінь; 
  • уроки формування навичок; 
  • уроки формування складних умінь. 
 
Проте така класифікація не відображає реальних умов виробничого навчання, бо в уроці виробничого навчання важко виділити одну мету, адже формування умінь і навичок на кожному уроці здійснюється в комплексі, поступово. До того ж типологія уроків за провідною дидактичною метою не завжди узгоджується з періодом навчання, а це дуже важливо для виробничого навчання.

Уроки виробничого навчання класифікують за їхнім типовим змістом, що не включає виділення в них провідних дидактичних цілей і завдань. У відповідній класифікації виділяють тип уроку відповідно до характеристики змісту, особливості організації та методики його проведення.

За типами уроки класифікують так:
  • Вступний, на якому учнів ознайомлюють з професією, характером і змістом передбачуваних робіт, навчальною майстернею, правилами поведінки і охорони праці в майстерні, з підприємством-замовником. На вступних уроках має панувати атмосфера доброзичливості й уваги до учнів. Пояснення повинні бути дохідливими, демонстрації – яскравими.
  • Урок вивчення трудових прийомів і операцій. Змістом такого уроку є формування в учнів початкових умінь правильно і якісно виконувати прийоми і способи виучуваних операцій у різних сполученнях за зразком і рекомендаціями інструкційних карт. Орієнтовну основу для формування в учнів прийомів і способів виконання трудових дій є показ їх майстром виробничого навчання. На уроці широко використовують інструкційні карти, спеціальні вправи на відпрацювання складних трудових прийомів, правильність виконання навчально-виробничих робіт.
  • Урок виконання простих комплексних робіт. На цих уроках закріплюються і вдосконалюються уміння учнів виконувати прийоми і способи праці, типові для професії, у різних сполученнях робіт комплексного характеру, що включають вивчені раніше операції. Учням демонструють лише нові, незнайомі трудові прийоми і способи; широко використовують інструкційно-технологічні карти; особливу увагу звертають на правильність і точність виконання операцій, забезпечення якості навчально-виробничих робіт.
  • Урок виконання складних комплексних робіт. Для цього уроку характерне формування умінь і навичок виконання типових для професії навчально-виробничих робіт, що поєднують усі раніше вивчені технологічні операції і способи праці. В учнів формуються професійна самостійність, виробляються навички і вміння самоконтролю. їх навчають планування навчально-виробничої праці, виховують технічну культуру.

Майстер виробничого навчання стимулює самостійність учнів у користуванні технічною документацією, здійснює поступовий перехід від виконання робіт за запропонованою майстром методикою до самостійного планування учнями трудових процесів; зосереджує увагу на вихованні у майбутніх робітників культури праці.
  • Контрольно-перевірочний урок. Змістом такого уроку є виконання перевірочних робіт, техніки володіння інструментами.
Щодо уроків, які проводяться не в навчальних майстернях, а у виробничих умовах, вживають також термін «заняття». Під час таких занять удосконалюються вміння і навички виконання комплексних і складних видів робіт у виробничих умовах: учні спостерігають за діяльністю досвідчених робітників у реальних виробничих умовах, осмислюють цю роботу (заняття-спостереження); удосконалюються загальновиробничі, загальні і окремі професійні вміння і навички під час роботи на штатному робочому місці (у виробничій бригаді) під час виробничої практики; проводяться контрольно-перевірочні роботи і виконується кваліфікаційна пробна робота; проводяться екскурсії та практикуми, спостереження за роботою виробничників. 
 
Під час занять у навчальних майстернях практикують різні видозміни уроків, а саме: уроки вправ; уроки самостійного виготовлення навчально-виробничих виробів; змішані уроки; інструктивні уроки; контрольно-перевірочні уроки.
  • На уроках вправ переважає повторне вправляння учнів у виробничих діях і операціях.
  • Уроки самостійного виготовлення навчально-виробничих виробів проводяться на основі індивідуальної, бригадної або фронтальної (загальногрупової) роботи учнів. Під час загальногрупової роботи учні виконують однакові завдання на однотипному обладнанні із застосуванням одних і тих самих інструментів. Працюючи в бригаді, учень може виконувати своє самостійне завдання.
  • На змішаному уроці поєднуються елементи двох попередніх — повторне тренування у виконанні певних операцій з самостійним виготовленням конкретних виробів.
  • Інструктивні уроки застосовують, як правило, під час навчання професій експлуатаційного характеру (демонстрування апаратів або механізмів, пояснення їх будови, взаємодії окремих частин і вузлів), а також водіння машин (тракторів, автомобілів, кранів тощо).
  • Контрольно-перевірочні уроки проводяться переважно в кінці навчального року і мають на меті виявити недоліки в професійній підготовці учнів, внести відповідні корективи, оцінити готовність учнів до самостійної роботи.
Основна мета виробничого навчання в «операційний період» - навчити майбутніх робітників правильно і якісно виконувати основні трудові прийоми і їх сполучення, що становлять операцію, а також поєднувати вивчені операції в конкретному технологічному процесі. Значної уваги потребує формування навичок швидкості і точності, а також уміння планувати працю.

Типи уроків виробничого навчання


Вступний урок

Ознайомлення учнів з професією, характером і змістом робіт, навчальною майстернею, правилами поведінки та безпеки в майстерні та в училищі.


З вивчення трудових прийомів та операцій


Формування в учнів первинних вмінь правильно та якісно виконувати всі прийоми та засоби виконання нової операції в різних співвідношеннях відповідно з показаним майстром зразком та рекомендаціями інструкційних карт.

З виконання простих комплексних робіт

Закріплення та вдосконалення умінь учнів виконувати прийоми та засоби праці, типові для професії, в різних співвідношеннях при виконанні робіт комплексного характеру, які містять раніш вивченні операції.

З виконання простих комплексних робіт

Закріплення та вдосконалення умінь учнів виконувати прийоми та засоби праці, типові для професії, в різних співвідношеннях при виконанні робіт комплексного характеру, які містять раніш вивченні операції.

З виконання складних комплексних робіт

Формування вмінь та навичок типових для професії навчально-виробничих робіт, які поєднують усі раніше вивчені технологічні операції та засоби праці. Формування професійної самостійності, навичок та умінь самоконтролю. Навчання учнів плануванню навчально-виробничої праці, виховання технологічної культури.

Контрольно-перевірочний урок

Виконання перевірочних робіт – планомірне (у відповідності з робочою навчальною програмою) визначення рівня професійних вмінь та навичок учнів; поетапна атестація учнів. Виконання контрольних робіт, директорських контрольних робіт.

Структура уроку виробничого навчання

Під структурою уроку розуміють певну послідовність кроків, етапів діяльності майстра і учнів, спрямованих на виконання навчально-виробничих завдань уроку. Сукупність структурних елементів орієнтована на досягнення основної мети уроку в цілому, проте кожний елемент уроку має свою будову і зміст, які визначаються пізнавальними, навчально-виробничими завданнями на кожному його етапі.

Кожний тип уроку має свою специфічну структуру. Подібними за побудовою є уроки з вивчення прийомів та операцій і уроки, присвячені виконанню простих і комплексних робіт.

В уроці виробничого навчання розрізняють зовнішню та дидактичну структуру. Зовнішня структура охоплює вступний інструктаж, основну частину вправи (самостійну роботу) учнів і поточне інструктування їх майстром та заключний інструктаж.

Дидактична структура містить цільову установку на урок, актуалізацію знань і досвіду учнів, формування орієнтовної основи дій учнів і відпрацювання нових способів дій, застосування засвоєних способів дій та підбиття підсумків.

Зовнішня і дидактична структури пов'язані між собою як ціле та частина. Кожний елемент дидактичної структури уроку треба розглядати з позицій діяльності майстра і учнів.

Наявність і послідовність структурних елементів в уроці можуть бути найрізноманітніші залежно від змісту і місця уроку в навчальному процесі. Наприклад, вступний інструктаж як елемент зовнішньої структури уроку містить такі елементи його дидактичної структури: цільову настанову, актуалізацію знань і досвіду учнів, формування орієнтовної основи їхніх дій. Добре, якщо майстер-початківець матиме у своєму розпорядженні перелік типових помилок і труднощів, які найчастіше трапляються під час виконання учнями вправ.

Поточне інструктування учнів майстер проводить переважно індивідуально, у формі цільових обходів їхніх робочих місць. Цільові обходи мають на меті перевірку організації робочого місця, правильності виконання прийомів, користування вимірювальними інструментами, технічною документацією, дотримання охорони праці тощо. Перевіряються також правильність встановлення верстатів на глибину різання, правильність виконання прийомів, вивірення і закріплення оправки, фрези верстатних лещат і заготовки в них; правильність виконання прийомів фрезерування площин. Практика підтверджує необхідність для частини учнів індивідуального інструктажу, який доповнює те, що було показано і роз'яснено під час вступного інструктажу.

Виправдана поетапна організація цільових обходів. Перший обхід проводиться після вступного інструктажу. Майстер перевіряє, чи всі учні приступили до роботи, якщо ні, то що заважає цьому. Під час другого обходу майстер з'ясовує правильність організації робочих місць, ступінь засвоєння учнями показаних прийомів, раціональне використання матеріалів, інструментів, дотримання правил охорони праці. Наступні обходи проводяться під час виконання учнями вправ. Майстер фіксує увагу на роботі кожного учня, але особливо на діяльності найслабших. Виявивши помилки в діях, майстер допоміжними запитаннями допомагає учневі самому знайти їх і відшукати шляхи виправлення.

Якщо ж однакових помилок припускається значна частина учнів групи, то майстрові слід провести додатковий колективний інструктаж. Він зупиняє роботу всіх учнів, збирає їх біля свого робочого місця і додатково пояснює незрозуміле. Допущені помилки, причини і способи їх усунення аналізуються разом з учнями. При цьому повторно показуються і роз'яснюються недостатньо засвоєні учнями прийоми.

Отже, під час поточного інструктування переважає бесіда або показ (діяльність майстра), а в діяльності учнів на цьому етапі заняття – самостійна робота. Проте слід мати на увазі відмінності між використанням тих чи інших сполучень методів під час вступного і поточного інструктажів. Під час вступного інструктажу його зміст визначається темою заняття, а поточного – співвідноситься з індивідуальними особливостями учнів.

Не слід думати, що індивідуалізація навчання стосується лише роботи зі слабкими учнями, її потребують усі вихованці. Тут треба враховувати рівень творчого мислення, уміння самостійно працювати, темп роботи, інтерес до неї. До учнів, які мають відповідні здібності, ставляться підвищені вимоги, їм пропонують завдання на самостійне визначення технології, застосування нових інструментів і пристроїв.

Значної уваги потребує використання навчально-інструктивної і технологічної документації. Зокрема, під час використання письмових інструкцій можливості управління процесом навчання розширюються за рахунок того, що тут вся інформація може подаватися в заздалегідь наміченій і чіткій системі і в разі потреби застосовуватися повторно. У використовуваних на практиці пись­мових інструкціях сполучаються різні види інформації: у словесній формі, у вигляді креслень, схем, рисунків, графіків тощо. Письмові інструкції тоді досягають мети, коли в них зафіксовано необхідні етапи виконуваних дій.

Важливою складовою частиною уроку є контроль за навчально-виробничою діяльністю учнів, який здійснюється шляхом поточних спостережень у процесі їх роботи або шляхом перевірки ходу і результатів виконання навчально-виробничих робіт. Особливої уваги потребує так званий міжопераційний контроль, який майстер здійснює на відповідальних технологічних переходах, особливо під час виконання учнями робіт комплексного характеру. Повузловий контроль і приймання робіт здійснюються, зокрема, в процесі виконання складних ремонтних, збиральних, монтажних, налагоджувальних та інших робіт.

Критерієм оцінки якості роботи є безпомилкове виконання кожного вивченого прийому і виготовленої деталі, виробів без відхилень від технічних умов. Під час перевірки й оцінювання робіт майстер ставить учням ряд запитань, з відповідей на які можна визначити, наскільки свідомо виконана робота, як застосовувалися навчально-технічна документація, контрольно-вимірювальні прилади тощо. При цьому треба активізувати мислення учнів, навчити їх самостійно визначати відповідність виконаної роботи технічним вимогам.

Слід наголосити на неприпустимості зниження оцінки за успішність з метою покарання, а також заохочення вищою оцінкою без урахування фактичного рівня набутих навичок і умінь. Підсумкову частину уроку виробничого навчання називають заключним інструктажем, хоч термін «інструктаж» у даному разі не повністю відображає зміст роботи, що проводиться. Це активна бесіда, основним змістом якої є аналіз навчальної роботи, проведеної за день. У діяльності майстра він реалізується у вигляді підведення навчально-виховних результатів уроку, а в діяльності учнів – як самоаналіз підсумків уроку.

Майстер аналізує, як пройшло заняття, яких навчальних результатів досягла група і окремі учні; вказує на помилки, порушення трудової і технологічної дисципліни. Головне – зорієнтувати учнів на закріплення успіхів і подолання припущених недоліків у наступній роботі. Значне місце під час підведення підсумку заняття має бути відведене аналізу дотримання учнями вимог охорони праці.

Якщо робота виконувалася бригадами і мало місце змагання між ними, то Відводяться підсумки цього змагання.

Заключний етап уроку треба будувати так, щоб учні засвоїли на ньому щось нове, закріпили свої знання і збагатили досвід. Добре, якщо учні беруть участь в аналізі виконаних навчально-виробничих робіт, навчаються давати їм об'єктивну оцінку шляхом порівняння із зразками-еталонами.

Треба спонукати учнів до несення раціоналізаторських пропозицій щодо вдосконалення технології, інструментів, пристроїв, способів контролю роботи інструкційної карти. Майстер наводить типові помилки учнів, вказує їх причини і засоби попередження.

Окремої уваги потребує пояснення правил охорони праці.


Елементи зовнішньої структури
Елементи дидактичної структури уроку
Зміст діяльності майстра
Зміст діяльності учня
ВСТУПНИЙ  ІНСТРУКТАЖ

Цільова установка

Повідомлення теми, пояснення мети, розв’язання змісту роботи на уроці.
Демонстрація зразків наочних посібників, к/ф, д/ф, тощо.
Сприймання пояснень майстра, демонстрація трудових прийомів; запитання майстру; відповіді на його питання.
Актуалізація знань та досвіду учнів
Опитування учнів за матеріалом спеціальних предметів та минулих уроків в/н. Повторення відомостей із спец. предметів за темою уроку. Пропозиції учням відтворити раніш засвоєні прийоми та засоби роботи.
Відповіді на питання майстра; повторення теоретичних відомостей, правил, вимог; відтворення вивчених прийомів і засобів роботи; розбір технічної та інструктивної документації
Формування орієнтовної основи дій учнів
Показ та пояснення прийомів, засобів і технології виконання наступної роботи учнів. Пояснення правил обслуговування обладнання, користування інструментом, пристосуванням, оснасткою. Роз’яснення методів контролю та самоконтролю, організації праці, безпечних правил виконання роботи.
Сприймання показу та пояснення майстра, рекомендацій інструкційних та технологічних карт. Пробне виконання трудових дій, що вивчаються. Самостійне визначення технологічної послідовності засобів та режимів виконання завдань.
ПОТОЧНИЙ  ІНСТРУКТАЖ
Формування (відпрацювання) нових засобів дії
Організація і  керівництво вправами в виконанні прийомів, операцій. Індивідуальне та колективне інструктування учнів; повторний показ і пояснення прийомів на робочому місці учнів. Приділення уваги вмінню користуватися документами при виконанні навчально-виробничих знань.
Відпрацювання окремих (нових) прийомів та методів виконання операції, якій навчається на уроці, або нової роботи. Відпрацювання правильних засобів виконання операції в цілому, засобів самоконтролю.
Застосування
(закріплення, розвиток, поглиблення) вивчення прийомів та навичок
Організація проведення та керівництво вправами учнів в ході виконання трудових процесів, в ході керування технологічними процесами.
Забезпечення якості та продуктивності навчально-виробничої праці учнів; привчання учнів до самостійності та самоконтролю; стимулювання та заохочення творчого підходу учнів до виконання навчально-виробничих завдань
Засвоєння прийомів та методів застосування професійних знань, вмінь та навичок під час виконання різних навчально-виробничих завдань, які поступово ускладнюються. Накопичення виробничого досвіду та вдосконалення професійної майстерності. Розвиток творчих здібностей, технічного мислення, самостійності, культури праці.
ЗАКЛЮЧНИЙ ІНСТРУКТАЖ
Підведення підсумків
Підведення навчально-виробничих підсумків уроку
Самоаналіз підсумків уроку.