Мікс «Зими» Вівальді і оскароносної пісні з м/ф «Холодне серце»

Let It Go (Disney's "Frozen") Vivaldi's Winter - ThePianoGuys

Приголомшливе поєднання оскароносної пісні «Let It Go» з мультфільму «Холодне серце» і «Зима концерту» з «Чотирьох пір року» Антоніо Вівальді у виконанні дуету ThePianoGuys. Сильне, гідне і оригінальне виконання. Відмінний спосіб познайомити дитину з класикою.

Ви маєте іншу думку?

Педагогічний органайзер: Викладач

Педагогічний органайзер: Викладач: Предмет "Облік, калькуляція і звітність" ВСТУП В даний час в Україні в умовах ринкової економіки в залежності від організ...

Гість, вислови думку!

ЯК СКЛАСТИ МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

У навчальному процесі чи трудової діяльності досить часто доводиться використовувати методичні рекомендації. Цей документ регламентує певний порядок виконання якої-небудь роботи. Це набір і послідовність дій і правил, вироблених на основі позитивного досвіду, необхідних для успішного виконання цієї роботи.

Інструкція:
1. Для будь-яких методичних рекомендацій існує певна структура, якої мають дотримуватися автори. Вона в будь-якому випадку повинна містити титульний лист, відомості про автора або колективі авторів (посади, кваліфікаційні категорії, вчені ступені), коротку анотацію, введення, Основну частину, список рекомендованої літератури і додатка, Якщо вони є.

2. На титульному аркуші вкажіть назву установи, прізвище та ініціали автора (авторів), назва, яке повинно починатися словами: «Методичні рекомендації з», назва міста, рік складання.

3. У короткій анотації, яка наводиться верху на другому аркуші, напишіть суть розглянутих питань, призначення даних методичних рекомендацій, вкажіть джерела позитивного досвіду, який ліг в основу їх розробки і перерахуйте сфери їх можливого застосування. Внизу другого листа помістіть відомості про автора або авторів.

4. У вступі дайте обгрунтування необхідності складання даних методичних рекомендацій, короткий аналіз стану справ з даного в них питання, охарактеризуйте значимість розробки, перерахуйте, де і кому вони можуть бути корисні в практичній роботі. Визначте цілі і дайте короткий опис очікуваних результатів від використання даного документа. Обгрунтуйте його особливості та новизну в порівнянні з іншими подібними документами, розробленими в даній області.

5. В основній частині рекомендацій опишіть поетапний порядок, алгоритм, форми і методи виконання даного процесу. Дайте поради щодо вирішення супутніх питань, а також рекомендації щодо матеріально-технічного, фінансового, кадрового забезпечення процесу. Зверніть увагу на найбільш важкі моменти виходячи з того досвіду, який вже є у автора, застерігаючи читача від типових помилок.

6. Складіть список рекомендованої літератури в алфавітному порядку. Дотримуйтеся при його складанні затверджених нормативною документацією правил оформлення літературних джерел.

7. У якості додатку вкажіть ті матеріали, які не увійшли в основну частину змісту методичних рекомендацій, але є необхідними для виконання даного робочого процесу. Це можуть бути інші методичні рекомендації та інструктивні матеріали, а так само документи, що ілюструють процес: діаграми, схеми, карти, фотографії.

джерело: http://webdovidka.com/index.php?newsid=54435

Гість, вислови свою думку!

Як комунікувати з учителями у соціальну еру

Дослідження, проведене Gates Foundation у 2012 році показує, що вчителі витрачають лише 4% свого часу на комунікацію з колегами, проте 44% респондентів вказало, що хотіло б мати можливість комунікувати більше. Традиційно вважалось, що вчитель – це ізольована професія – самостійно викладаєш, опрацьовуєш контрольні роботи, організовуєш клас, тощо, а під час 15-хвилинної перерви – слідкуєш за учнями. Такі традиції зовсім не сприяють співпраці серед вчителів, а це життєво необхідно у наш час. У час розвитку технологій та медіа, у час виникнення нових педагогічних засобів та ідей, як ніколи раніше, вчителям потрібна підтримка одне одного, обмін ідеями та досвідом. На щастя, саме новітні технології дозволяють вчителям залишатись на зв’язку одне з одним. Для цього вам навіть не доводиться покидати свій клас.

ПЛАТФОРМИ, ЩО ДОПОМАГАЮТЬ ПІДТРИМУВАТИ ЗВ’ЯЗОК З ІНШИМИ ВЧИТЕЛЯМИ

TWITTER

Для вчителів, які мають мало часу – це знахідка, адже необхідно зробити пост всього лише на 140 символів. Крім того, ви можете слідкувати за спільнотамивчителів з усього світу.
GOOGLE+

Цей сервіс дозволяє вчителям об’єднуватись у спільноти. Цей сервіс допомагає ділитись новинами, коментувати та додавати записи. Ви можете долучитись до таких спільнот як The Educational Technology Community та STEM Educators Community. Крім того є можливість створювати відео-чати через Google Hangouts.

ПОДКАСТИ

Джесіка та Браян Штебнік розпочали створювати подкасти – розмови з вчителями Talks with Teachers для того, щоб поширювати ідеї та натхненні історії вчителів по США. Подкасти є частково біографічними, а частково наповнені порадами від вчителів, що спонукає до обговорень у педагогічних колективах. Edreach це сайт, який дозволяє не тільки слухати, але і створювати свої подкасти.
LINKEDIN

Створіть свій профіль та розпочніть використовувати соціальну складову платформи, якщо ви досі цього не зробили. Долучайтесь до груп освітян, наприклад Professional Learning Board,Educators for Social Responsibility,Teacher’s Lounge.

Перенасичені графіки роботи, що виходять далеко за межі викладання, зменшують можливість для вчителів співпрацювати. Проте, оскільки більшість вчителів вважають себе професійними учнями, нові медіа дозволяють їм оминути таку перешкоду. Використовуйте наведені вище платформи для співпраці!

Primary sourceНа українську переклала Лілія Боровець.

Право мати власну думку та вільно її висловлювати належить кожному

Пишемо статтю у фахове видання: крок за кроком

Написання статті у фахове видання дає її автору змогу представити свої інноваційні розробки у сфері загальноосвітньої системи, результати експериментальної діяльності та загалом поділитися власним перспективним досвідом із колегами. Для того щоб системно викласти свої напрацювання у формі статті, необхідно виробити навички її написання. Розглянемо детальніше послідовність написання статті у фахове видання.

Крок 1. Визначаємо тему
Передумовою написання якісної статті у фахове видання є правильний вибір її теми. Для цього варто обрати ту тему, із якої маємо найбільше практичного досвіду і результати застосування на практиці якого заслуговують стати надбанням педагогічної громадськості. Також ураховуємо, що тема має бути:

• актуальною і цікавою для колег;
• конкретною і чіткою, спрямованою на практичне використання;
• перспективною для подальшого продовження роботи в цьому напрямі;
• достатньо проілюстрованою практичними матеріалами.

Обираючи тему статті, зосередьмося на конкретній, вузькій тематиці. Адже часто бажання написати все, що знаємо з цього питання, виливається в написання «мемуарів», які ніхто не читатиме. Розкривати тему потрібно на досвіді роботи навчального закладу, у якому працюємо, ілюструвати прикладами ситуацій, які відбулися саме в ньому.
Зважмо, що тема має бути розкрита послідовно і повністю. Тому на етапі формулювання теми бажано мати план-проспект — план, що відображає задум і структуру майбутньої публікації. Оминаймо ситуації, за яких була обрана одна тема, а у процесі її розкриття приділили увагу якомусь одному аспекту теми чи взагалі дотичному питанню. Назву статті можемо корегувати у процесі написання.

Крок 2. Опрацьовуємо літературу і нормативно-правову базу з обраної теми
Щоб визначити, наскільки актуальна і нерозкрита та тема, яку ми обрали, проведімо невеличке дослідження. Насамперед перегляньмо фахові спеціалізовані видання, публікації в мережі інтернет тощо. Якщо, на нашу думку, нам є чим поділитися з колегами, ми володіємо унікальним перспективним досвідом, — починаймо працювати над статтею.
Відтак опрацюймо літературу і нормативно-правову базу з обраної теми. Для пошуку літератури послуговуймося систематичним і алфавітним збірниками, бібліографічними покажчиками. Необхідні для роботи літературні джерела випишемо в записник, указавши всі дані про працю. Після цього скористаймося матеріалами посібників, підручників, монографій, збірників науково-методичних праць, результатами соціальних досліджень тощо, які дадуть змогу точно розкрити поставлені завдання. Опрацьовуючи матеріали, стежмо, щоб нормативні документи, на які ми посилаємося, не втратили чинність. Для цього користуймося лише надійними джерелами.
Посилаючись на певний законодавчий документ, перегляньмо його оригінальну версію, наприклад, на порталі Верховної Ради України — www.rada.gov.ua.
Під час роботи над матеріалами виписуймо нотатки, тези, визначення понять і взагалі те, що нас найбільше зацікавило і може бути інструментом для глибшого розкриття теми. Фактичний матеріал найзручніше записувати на окремих картках і вказувати джерело, автора, номер сторінки тощо. Такі записи зручно аналізувати і систематизувати. Полегшує цей процес персональний комп’ютер, адже набрані в текстовому редакторі записи можна структурувати необхідним чином. Водночас пам’ятаймо про авторське право, не слід копіювати текст для дослівного відтворення у своїй статті.

Крок 3. Складаємо план статті
Якщо вже маємо план-проспект, то можемо скористатися ним, за потреби доповнивши чи відкорегувавши.
Традиційно стаття складається з трьох частин:

1. вступ;
2. основна частина;
3. висновки.

У вступі маємо зацікавити читача, розкрити важливе значення обраної теми для практичної діяльності, її мету і завдання.
В основній частині потрібно якнайглибше розкрити власний досвід реалізації поставленої мети та розв’язання завдань. Зазначити ті методи та форми роботи, які дали змогу досягти високих показників діяльності, представити, наприклад, розроблені нами плани роботи, положення, виховні заходи, сценарії свят, тренінги, семінари тощо. Що більше проілюструємо статтю практичними матеріалами, то ліпше розкриємо досвід і особливості своєї педагогічної діяльності.
У висновках ми узагальнюємо результати своєї роботи, можемо надавати рекомендації колегам, як найліпше скористатися нашими напрацюваннями, що при цьому варто врахувати. За потреби відповідно до теми можемо спрогнозувати шляхи подальшої роботи в цьому напрямі.


Крок 4. Пишемо статтю відповідно до плану
Приступаючи до написання статті, ми насамперед ураховуємо аудиторію, з якою ділимося досвідом. Це — заступники директорів шкіл, а отже, педагоги-практики, яким потрібні практичні матеріали для якісного виконання своїх посадових обов’язків.
У спеціалізованих фахових виданнях розкривають певні наукові концепції, методики, тому під час написання статті варто послуговуватися енциклопедіями, посібниками та підручниками тощо, але не для компіляції їх змісту, а для повнішого розкриття теми, з’ясування складних понять, трактування дефініцій. Однак не варто захоплюватися теоретичними описами, перенасичувати статтю термінологією, розкривати теоретичні напрацювання науковців, оскільки журнал практичного спрямування має забезпечувати читачів контентом для практичного використання. Стаття повинна «мати обличчя свого автора», їй має бути притаманний стиль написання статей саме цього автора.
Під час написання статті зважмо на такі особливості:

• переважання розповідних речень і недопущення риторичних запитань;
• уникнення стилю наукового звіту;
• перелік певних елементів статті з нового рядка;
• недопустимість перенасичення тексту цифрами, науковими термінами;
• посилання на авторитетних фахівців на початку тексту, основна частина присвячена викладу власних думок і напрацювань;
• заголовки мають бути першого, другого та третього порядку;
• дотримання правил оформлення статтей;
• оптимальний обсяг статті — 6–12 сторінок.

Крок 5. Перечитуємо написану статтю
Скільки разів варто перечитати статтю — справа індивідуальна, однак головним завданням під час її перечитування є критичне оцінювання змісту і структури. У процесі перечитування звернімо увагу на такі аспекти:

• точність даних, поданих у статті, таблицях, схемах, рисунках, додатках;
• повнота висвітлення теми;
• дотримання мовно-стильової культури;
• наявність додаткового контенту, що урізноманітнить подання матеріалу — цитати, визначення, примітки тощо.

Ліпше перечитаймо статтю через день-два після її написання. Тоді ми будемо більш об’єктивні щодо оцінювання послідовності, логіки та вичерпності викладення матеріалу, зможемо щось додати чи відкорегувати, поставити собі запитання на кшталт: «Чи сподобається стаття читачам?»; «Чи відповідає зміст статті її назві?»; «Які матеріали можуть поліпшити статтю?» тощо. Також варто пересвідчитися, чи легко сприймаємо подану у статті інформацію, чи «не спотикається» думка, чи отримуємо задоволення від процесу читання.
Оцінювати змістовність статті і перевіряти її на граматичні помилки слід окремо. Спершу цілеспрямовано перевіримо її на якість контенту, відтак — відредагуймо орфографічні, лексичні, стилістичні, пунктуаційні помилки.

Крок 6. Надсилаємо статтю до редакції
Переглянувши статтю на наявність можливих недоречностей і помилок, надсилаємо статтю до редакції. Оптимальним зручним способом є надсилання статті на електронну адресу редакції. Можна також передати на флешці чи диску, надіслати в паперовому варіанті поштою.
Після того як стаття надійшла, редакція дає відповідь про її отримання і коротко повідомляє про перспективи опублікування: число журналу, у якому буде актуально подати надіслані матеріали. Якщо статтю одразу беруть у роботу, то також про це повідомляють.

Крок 7. Отримуємо статтю від редакції на доопрацювання чи погодження
Щойно редакція починає працювати з надісланими авторськими матеріалами, вона робить усі необхідні примітки до автора, які свідчать про те, що необхідно роз’яснити, доповнити, проілюструвати прикладами тощо, і надсилає статтю автору. Отримавши статтю, насамперед звернімо увагу на такі моменти:
примітки, у яких висловлені побажання щодо глибшого розкриття певних аспектів статті;
позначення незрозумілих частин тексту кольором;
посилання на інтернет-джерела, матеріали яких продубльовано у статті.
Відтак ми маємо в режимі рецензування доопрацювати статтю. Можливо, у нас з’являться зауваження чи цікава ідея щодо поліпшення тексту, тоді про це слід повідомити в листі редакцію і додати правки.

Крок 8. Надсилаємо доопрацьовану статтю в редакцію
Після того як внесли всі доповнення у статтю, надсилаємо її до редакції знову. У редакції внесуть корективи до статті і готуватимуть її до подачі на верстку. Остаточний варіант статті редакція обов’язково надішле на ознайомлення і погодження. Відтак чекаємо на публікацію в журналі.

Зверніть увагу!
Цитати слід наводити повністю, без скорочень і внесення правок. Обов’язково вказувати автора

Методичні прийоми викладу матеріалу статті:

• послідовний — виклад інформації здійснюється в логічній послідовності, що забезпечує уникнення повторів і пропусків
• цілісний — написання «чорновика» статті з подальшим обробленням його кожної частини, унесенням доповнень і виправлень
• вибірковий — виклад інформації відбувається в будь­якій послідовності, кожну частину статті пишуть окремо

Зверніть увагу!
Необхідно обов’язково вказувати ваші контактні дані: телефон і адреcу.

джерело: http://pedrada.com.ua/

Коментування інформації сприяє підняттю настрою, появи на обличчі посмішки та підвищення тонусу організму.

Вчителі як учні: 6 ідей для професійного розвитку

Вчителі можуть вважають себе тими, хто навчається впродовж всього життя(life–longlearners). Щоб отримувати сертифікацію і підтримувати рівень свого професійного розвитку, вчителі повинні кожних кілька років проходити атестацію знань. Зазвичай, процедура виглядає наступним чином: збирається педрада або атестаційна комісія, заслуховують вчителя чи відвідують його уроки. З одного боку, це можливість для педагогів підвищити їхню майстерність, а з іншого – не так багато вони отримують від подібної процедури.
Так само як диференційовані уроки призначені для того, щоб задовольнити потреби різних учнів, так вчителі також повинні мати шанс розвиватись професійно, відповідно до своїх потреб і цілей. Це звісно не нова ідея. Багато шкільних адміністрацій намагаються видозмінювати атестаційну процедуру. Проте сама атестація вчителя повинна стати для нього можливістю отримати новий досвід, почати думати по-новому про методи і форми викладання тощо. Ми склали список унікальних ідей, що допомагають підійти до оцінки професійного розвитку вчителя більш індивідуально.

ПРОСТІ ПОРАДИ ДЛЯ ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ

1___

КНИЖКОВИЙ КЛУБ. Книжковий клуб дозволяє поєднати вчителів зі схожими інтересами для читання й обговорення нових теорій та практик. Адміністрація може попросити вчительський колектив обрати книгу, яку б вони хотіли прочитати спільно. Або ж запропронувати скласти список книг, які є важливими для розвитку всієї школи і запропонувати вчителям обрати ті, які їм найбільше до вподоби. Книжковий клуб повинен відбуватись регулярно і займати достатньо часу для того, щоб кожен міг висловити свою думку. Наприкінці обговорення книги, вчителі можуть представити ключові тези і наступні кроки, які слід зробити для всього педагогічного колективу. Гляньте на цю статтю, що розповідає про школу, у якій вчителі створили книжковий клуб.

2___

ДОСЛІДЖЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ. Це найкращий метод для вчителів, що прагнуть створити атмосферу навчання у своєму класі. Це також хороша нагода залучити вчителів до проведення досліджень та створення публікацій в освітньому середовищі. Дослідження діяльності розпочинається із запитання: «Що я можу покращити у своєму класі?». З цього моменту вчитель заглиблюється у дослідження поведінки учнів, а також – у літературу, що пояснює ті чи інші феномени. Це допомагає йому сформувати список речей, які можна випробувати, щоб покращити теперішній статус. Клас перетворюється у міні-лабораторію, адже вчитель випробовує нові речі і вимірює свою ефективність. Якщо прагнете заглибитись у цю тему, прочитайте уривок із книги.

3___

ОПРАЦЮВАННЯ УРОКУ. Ця практика бере свій початок у японській початковій освіті. Під час опрацювання уроку, вчителі працюють разом над плануванням уроку, зазвичай маючи на меті певні цілі або проведення дослідження. Тоді один вчитель проводить урок у своєму класі, в той час як інші – спостерігають за ним. Після уроку вчителі збираються на обговорення й підсумовують зроблене, після чого наступний вчитель проводить той самий урок у своєму класі з урахуванням зворотнього зв’язку. Група спостерігає за проведенням уроку вдруге, після чого дає свої рекомендації вже більшій частині вчителів. Опрацювання уроку дає вчителям можливість співпрацювати разом і покращити як індивідуальний стиль викладання, так і шкільну вцілому. Опрацювання Урокувід Мілс Коледж дає ширший погляд на цю ідею.

4___

НАСТАВНИЦТВО (МЕНТОРСТВО). Зазвичай менторство розглядають як можливість для вчителів, які щойно розпочали викладання. Вчителі з досвідом викладання є чудовим джерелом для нових освітян, які часто потребують допомоги у розпорядженні часом, спілкуванні з батьками, тощо. Проте, менторство може знадобитися вчителям у будь-якому віці, якщо вони розпочинають вивчати щось нове – нові методики, нові технології. Якщо вчитель із великим стажем хоче навчитись, як можна інтегрувати технології у своєму класі – йому необхідно знайти ментора. Ментори надають допомогу інформаційно, у формі зворотнього зв’язку чи порад. Тут є чудова стаття про те, як побудувтаи систему менторства у своїй школі.

5___

СПОСТЕРЕЖЕННЯ. Це дозволяє вчителям проникати у світ своїх колег, що може дати їм новий погляд на викладання. Можна помітити нові інноваційні методики організації навчального процесу, взаємодії із студентами та батьками. Спосетерження дозволяють вчителям віднайти нові шляхи викладання – не в теорії, а на практиці.

6___

ПОРТФОЛІО. Не завжди сьогодні можна оцінити дітей лише тестами. Дуже часто потрібно створити щось, що може продемонструвати навчальну подорож. Це може стати хорошою можливістю для вчителя пороздумувати над тим, що відбулось з учнем протягом шкільного року. Портфоліо може включати в себе рецензії на прочитані книги, відео-уроки, приклади зворотньгого зв’язку від батьків і т.д.

Вчителі – це вмілі учні, які, щоб залишатись професіоналами, повинні постійно вдосконалювати свої знання і навики. Для цього школам необхідно створити умови, щоб вчителі мали можливість обирати самостійно, як їм зростати, які цілі перед собою ставити.

Коментування інформації сприяє підняттю настрою, появи на обличчі посмішки та підвищення тонусу організму.

Педагогічний органайзер: Викладач

Педагогічний органайзер: Викладач: ВСТУП В даний час в Україні в умовах ринкової економіки в залежності від організаційно-правової форми власності, діють різні види підпр...

P.S. Пожалуйста, отпишитесь - была ли полезна статья для Вас и стоит ли делать такие обзоры по другим темам.

ОСНОВИ ДИДАКТИЧНОГО ПРОЕКТУВАННЯ ЕЛЕКТРОННИХ ПРОГРАМНО-ПЕДАГОГІЧНИХ ЗАСОБІВ

Інформаційні технології — невід’ємна частина нашого життя. Маючи у своєму розпоря­дженні комп’ютер, можна розвивати про­цес навчання, зробити його більш наочним і ди­намічним, сприяти формуванню вмінь працювати з інформацією, роз­вивати комунікативні здібності. Це має забез­печити швидке й міцне опанування навчального матеріалу, розвинути пізнавальні здібності та ро­зумові якості учнів, сприяти активізації їх пізна­вальної діяльності.

З розвитком Інтернет та комп’ютерних технологій, активною комп’ютеризацією закладів та установ освіти актуальним стає питання створення освітніх електронних програмно-педагогічних засобів навчання, зокрема, інтерактивних і мультимедійних електронних підручників, посібників, дидактичних допоміжних матеріалів.

В останній час їх розробляється все більше. Кожний заклад освіти застосовує власну технологію проектування навчальних матеріалів виходячи з власного бачення того, яким повинен бути електронний підручник, які структурні компоненти повинні входити до його складу, які форми подання та передачі знань повинні використовуватися. Слід зазначити, що підготовка і розробка змістовної частини програмно-педагогічних засобів навчання, а саме його контенту – це творчий процес, який важко формалізується, не піддається автоматизації, а тому вимагає великих витрат часу від авторів на їх розробку.

Так що ж таке електронний підручник?

Під електронним підручником розуміється тематично завершений, детально структурований автором навчальний матеріал, який через Інтернет або на DVD і CD засобах поставляється користувачу.

При перегляді доступних в Інтернеті електронних підручників, що розповсюджені на освітніх сайтах України, можна виділити три їх типи.

Перший тип електронного підручника є набір певної кількості сторінок в PDF і HTML форматах і являє собою не що інше як комп’ютерну верстку друкованого підручника (Рис.1).

Рис.2.1 – Електронний підручник в форматі PDF

Для другого типу електронного підручника характерним є його деревовидна структура, що спрощує пошук необхідного розділу, параграфу, сторінки, тощо (Рис. 2).

Рис.2.2 - Електронний підручник в форматі HTML

Третій тип електронного підручника за структурою є набором лекційних матеріалів, тестових і практичних завдань, які, як правило, зведені в навчальні модулі на основі структурно-логічних, а інколи й міжпредметних зв’язків (рис.3). Зміст кожного модулю погоджується з навчальною програмою і навчально-тематичним планом того чи іншого навчального предмету. Такий електронний підручник частіше називають електронним комплексом, тому що він виконує дидактичні функції, що виходять за межі традиційного друкованого підручника або його електронної копії. Електронні навчальні комплекси цього типу записуються на CD-носіях або розміщуються на сайтах навчальних закладів. Для них розробляються спеціальні комп’ютерні програмами та використовуються стандартні мультимедійні засоби.

Рис.2.3 - Електронний підручник в форматі Web-технологій

Аналіз дидактичних підходів до побудови наведених вище типів електронних підручників виявив, що теоретичний базис їх проектування спирається на історично вивірену теорію традиційного підручника.

У контексті організаційних і дидактичних функцій, В.П.Беспалько (доктор педагогических наук, профессор) розглядає електронний підручник як складну і комплексну педагогічну систему, відмінністю якої від традиційної є керована програмно-інформаційна складова


На відміну від друкованого підручника, електронний підручник повинен розроблятися таким чином, щоб він зміг забезпечити:
- більш детальну структуризацію змісту предмету;
- інтерактивність (у тому числі зручність навігації) – можливість зміни подання матеріалу залежно від дій учня, а також можливість зміни траєкторії навчання;
- гіпертекстову та логічну структуру викладу теоретичного матеріалу в понятійній частини предмету;
- використання потужних ілюстративних матеріалів – різноманітних малюнків і картинок, анімації та інших мультимедіа-додатків;
- використання різних практичних і контрольних заходів для закріплення знань, самоконтролю, контролю і оцінки отриманих знань, вбудованих в електронний підручник (тести, вправи, творчі, індивідуальні та групові завдання тощо);
- наявність системи посилань (гіперпосилань) на різні електронні текстові та графічні освітні матеріали розміщені в мережі Інтернет.

У відповідності з угодою, між Інститутом професійно-технічної освіти та навчально-методичним центром профтехосвіти в Чернігівській області для розробки електронних підручників використовується програмно-інструментальна платформаінформаційного навчального середовища – розроблена В.Л. Шевченко, Д.В. Гавриш, О.С. Ветчинкіним у 2010 році.

З цією метою на базі Чернігівського центру профтехосвіти було не однократно проведено інструктивно-методичні заняття з учасниками по розробленню електронних підручників та презентація розроблених тем за програмою під керівництвом наукового керівника, співробітника інституту ПТО Шевченко В.Л.

Робоча група педагогів працює в рамках проекту «Дидактичне проектування електронних програмно-педагогічних засобів» для розробки електронних підручників по спецпредметах.

На прикладі розробки електронного підручника з професії «Кухар» 3 розряду, я як викладач предмету «Облік, калькуляція і звітність», опановую навички впорядкування дидактичного матеріалу з проектування навчального контенту згідно заданої тематики.

Проблему якості електронних програмно-педагогічних засобів навчання розробник-укладач визначають розв’язанням питань на кожному організаційному етапі їх створення.

Етап проектування має чітке визначення структури в цілому, тобто вже зрозуміло, які структурні дидактичні компоненти повинні входити до складу програмно-педагогічних засобів навчання. Розроблені точні критерії, які повинні лежати в основі визначення складу електронних підручників. Але дуже важко запропонувати щось універсальне, бо навчальні предмети відрізняються один від одного за специфікою і характером змісту.

Разом з тим, якщо автору дисципліни вдається попередньо розробити педагогічний сценарій, технологію вивчення дисципліни, то й проблема може бути вирішена в частині визначення.

На етапі написання навчального тексту автори-розробники звертають належну увагу на композицію, стиль викладу тексту і, найголовніше, на структуру змісту.

Зокрема, для електронних підручників потрібно деталізоване структурування тексту, тобто точне виділення структурних одиниць – розділів (модулів), тем, пунктів і підпунктів.

Чітке структурування, а особливо дозування матеріалу забезпечать не тільки ефективне сприйняття навчального матеріалу учнями, а й реалізують здоров’язберігаючий режим навчання.

Важливим з принципів створення електронних підручників є принцип реалізації структури гіпертексту.

Навчальні тексти повинні представляти собою особливим чином організований багаторівневий гіпертекст, що дозволяє здійснювати вивчення предмета з встановленням різних логічних відносин, компенсувати дидактичні втрати внаслідок відсутності аудиторного навчального середовища (реалізація переходів на різні додаткові, інформаційні та графічні об'єкти за посиланнями).

Гіпертекст – одна з найважливіших характеристик електронних навчальних видань.

Формування блоку контрольно-діяльнісних заходів – тестів і різноманітних завдань є найвідповідальнішим етапом розробки електронних засобів навчання.

Проектування системи тестового контролю носить індивідуально-творчий характер, де так званий конструктор тестів є засобом для автоматизації творчої роботи автора по створенню тестів. Відомо, що ретельно структуровані завдання є ефективним способом контролю засвоєння матеріалу. Характер і рамки завдань повинні відображати рівень навчального процесу.

Цей етап проектування контрольно-практичних заходів досить складний і трудомісткий, тому що вимагає створення окремого дидактичного сценарію на кожне питання тесту.

Після проведення презентації та доопрацювання розподілених тем електронний підручник буде розміщено на сервері – http://chn.ile.pto.itdev.org.ua// з збереженням авторських прав розробників.

Електронні підручники (посібники) відрізня­ються між собою змістом і структурою, але мають спільне: процесі їх використання в учнів тією чи іншою мірою може бути задіяна значна кількість аналізаторів (зоро­вий, слуховий, руховий, тактильний) що підвищує рівень засвоєння матеріалу.

Упровадження електронного підручника має відбуватися поетапно, з дотриманням певних мето­дичних і гігієнічних умов, що передбачає творче застосування різноманітних форм і методів навчання.

На нашу думку, слід переглянути ставлення до електронного підручника (посібника) лише як до «засобу навчання». Електронний під­ручник та електронний посібник мають посіс­ти своє місце у структурі сучасної навчальної літератури та досліджуватися не лише у контексті інформаційних технологій, а й у системі тенденції розвитку навчальної літератури.

Облік і рішення перерахованих завдань дозволяє забезпечити якісну підготовку і розробку дидактичних навчально-методичних, додаткових та інформаційно-довідкових матеріалів для створення подальшої електронної версії програмно-педагогічних засобів навчання та інших освітніх електронних видань підтримки навчання в системі освіти.

Любов до знання ґрунтується на насолоді від розумової

діяльності: чим вона більше самодіяльна, тим і насолода більша

Русова С.

P.S. Пожалуйста, отпишитесь - была ли полезна статья для Вас и стоит ли делать такие обзоры по другим темам.

Тайм-менеджмент в роботі педагога: ці поради допоможуть вам встигати робити все

Робочий день педагога насичений заходами, як плановими, так і позаплановими: наради, педради, перевірка зошитів, контрольні роботи, іспити, батьківські збори і багато-багато іншого. І в цьому щоденному вирі подій потрібно ще встигнути приділити хоч кілька хвилинок кожному учневі.

Іноді хочеться, щоб добу розтягнулися на 27 годин або з якоїсь причини скасували парочку нарад на цьому тижні.

І ось ви знову несете додому цілу сумку неперевірених зошитів, готуєтеся весь вечір до уроків на завтра, а ваша п'ятирічна дочка тихо зітхає і розуміє, що розфарбовувати картинки їй сьогодні доведеться знову на самоті, а чоловік вже за звичкою сам розігріває вчорашній вечерю.

Можливо, для когось, це вельми знайома картина ?!

І напевно так йдуть справи в багатьох сім'ях, де мама або тато - педагоги. Насправді вихід є. І все не так складно, як здається.

Вихід - це вміння управляти своїм часом ефективно, чітко і розумно.

Часу завжди вистачає того, хто вміє його використовувати.

У тайм-менеджменті можна виділити кілька основних аспектів, почнемо з визначення мети.

Цілепокладання (постановка цілей)

Мета - це фіксація результату, який повинен бути досягнутий за певний період часу. По-іншому, е то образ бажаного результату. Чого ви хочете?

Мета повинна бути чітко сформульована. Інакше в кінцевому підсумку може бути досягнутий результат, що відрізняється від запланованого. Припустимо, ваша мета як класного керівника - підготуватися до батьківських зборів у класі на тему «Адаптація п'ятикласників». Але перш ніж приступати до підготовки, звернемо увагу на деякі аспекти, чи зможу я самостійно провести збори (якщо немає, то яких фахівців і яким чином залучити), для чого мені необхідно проводити дане батьківські збори.

Тут необхідно врахувати два моменти:
Що я «отримаю» для себе?
З чим підуть батьки моїх учнів? (Підвищиться рівень їх педагогічної компетентності, стануть більш свідомими та ін.).

Якщо ви врахуєте хоча б це, результат не змусить себе чекати.
Якщо у мети не буде будь-яких вимірних параметрів, то буде неможливо визначити, чи досягнуто результат. Не потрібно ставити такі цілі, які навпаки приводили б до збільшення стресів у вашому житті (їх і так вистачає). Тут мова йде про важкодосяжних, практично «нереальних» цілях. Варто ставити досить складні цілі, які передбачають зусилля, але при цьому мати на увазі, що вони повинні бути досяжними.

Мета повинна бути орієнтована на результат! (Заради чого я доклав всі ці зусилля, чи варто результат витрачених ресурсів?)

Мета повинна бути значимою для мене! (Все-таки це моя мета).
Будь-яка мета повинна бути здійсненна в певному часовому вимірі (наприклад, до батьківських зборів я повинен бути готовий до 12 жовтня).

Поетапне досягнення мети
Наприклад, ваша мета - атестація.

Мета досить складна, необхідно розділити її досягнення на безліч невеликих етапів:

спочатку - збір необхідної інформації про особливості атестації (терміни, вимоги, умови);

конкретизація тимчасових рамок;

вироблення власної стратегії проходження атестації тощо

Точно таким же чином треба поступати з будь-якими складними завданнями, розбиваючи їх на дрібні доти, поки не стане ясно, що саме для виконання свого плану ви зможете зробити вже сьогодні і прямо зараз.

Важливо правильно розрахувати свої можливості (ресурси)
Ви хочете отримати вищу категорію, пропрацювавши в школі три місяці?

Ризикована мета і дуже важкодосяжна. Але якщо ви вірите в себе настільки, то чому б і ні. Тут головне, як ви оцінюєте себе і свої можливості, а не думка оточуючих.

Планування часу

Планування часу - це підготовчий етап до успішної реалізації мети

Планування часу дозволяє намітити кроки досягнення поставлених цілей і спрогнозувати, скільки часу на це буде потрібно. Витрачаючи трохи більше часу на планування, ви можете скоротити термін виконання і заощадити час і сили в цілому.

Ранжування справ: «горить» - «може почекати». Щось потрібно виконати прямо зараз, щось може почекати до наступного тижня.

Планування дня (рекомендую планувати наступний день напередодні, а вранці при необхідності внести відповідні корективи).

Раціональне використання щоденників та електронних записників.

Планувати можна і потрібно все, що ви робите щодня!

Для початку просто складіть список справ, які вам необхідно робити протягом кожного тижня. Подивіться, як розподіляються ваші справи по днях тижня. Цілком можливо, що якісь дні забиті під зав'язку, а якісь більш вільні. Для початку просто розподіліть справи по днях тижня більш рівномірно.

Складайте списки справ із зазначенням дати і часу виконання на тиждень і на кожен день.
Записуйте всі справи, навіть здаються на перший погляд абсолютно неважливими.Адже вони теж забирають частину вашого часу.

Важливо також оптимізувати процес виконання справ з написаного списку. Існує таке поняття, як перемикання: коли ви відволікаєтеся від одного недоробленого справи на користь іншого.

Так от: коли ви виконуєте якесь невеличке завдання, кількість перемикань повинно бути мінімальним. Наприклад, якщо ви обіцяли передзвонити комусь, то набагато економніше з погляду власного часу і душевних сил буде передзвонити відразу. А не п'ять разів на день згадувати, що добре б подзвонити, потім благополучно забути про дзвінок, згадати в 11:00 вечора і докоряти собі за забудькуватість.

Але от у процесі виконання якоюсь довгостроковою і великої завдання кількість перемикань повинно бути, навпаки, велике. Інакше до моменту закінчення роботи над нею ви тільки втомитеся і втратите зв'язок з реальністю.

Краще сідати за важливу роботу з ранку - це найпродуктивніший час для складних справ.А другорядні справи відкладати на вечір.

Розстановка пріоритетів
Не відкладайте на потім

Спокуса "зробити це завтра" дуже великий. Але якщо у вас є чіткий список справ, то ви зрозумієте, що завтра ви не зможете знайти час на виконання тих справ, які відклали з сьогоднішнього дня.
Для того, щоб вам було легше, візьміть собі за правило робити самі неприємні для вас справи на початку, а потім приступайте до більш приємним.

Делегуйте завдання

Делегування - це засіб ефективного управління, при якому відбувається передача завдання, а також повноважень і відповідальності на виконання іншим особам. При плануванні часу дуже важливо встановити, яку роботу ви повинні виконати особисто, а яку можна передоручити (делегувати). Наприклад, ви можете запросити на батьківські збори спеціаліста (медика, психолога, логопеда), вони володіють цікавою інформацією, яку ви, можливо, півдня будете шукати в книгах та інтернеті.

Контролюйте себе!

Навіть якщо ви вмієте ставити цілі, делегувати, планувати і виділяти пріоритети, це лише півсправи. Важливо пам'ятати, що оцінка завжди проводиться за результатом. Тому важливим є контроль за виконанням та ефективністю реалізації поставлених цілей.

І якщо ви бачите, що мета досягнута, чому б не похвалити себе за це. Це дасть вам ще один поштовх до досягнення нових цілей.

Не забувайте про самоаналіз
Тут можна відповісти собі на питання: «Чому я не досягаю поставлених цілей?», «Чому досягнення мети було недостатньо ефективним (було потрібно більше часу або важких зусиль)», «Що зробити наступного разу, щоб уникнути схожій ситуації?»

Позбавляйтеся від "поглиначів часу"

Намагайтеся витрачати менше часу на їжу, перекушування і порожні розмови з колегами, а також «плавання» по Інтернету в особистих цілях. Робочий день закінчується, а ви так нічого і не встигнете. Не соромтеся просити інших, щоб не відволікали вас від роботи, особливо якщо у вас її багато.
Є ситуації, коли ви повинні сказати людині тверде «Ні».
Особливо якщо те, про що вас просять, забере у вас час; та й у ваші плани не входило робити додаткову роботу.

Час - це непоправний ресурс. Він йде безповоротно. Але за допомогою особистого тайм-менеджменту можна отримати виграш у часі в 25-30%. Уявіть, що ви отримуєте ще кілька додаткових годин на добу для виконання всіх справ і почніть прямо сьогодні!

Удачі вам, мої дорогі колеги!

P.S. Пожалуйста, отпишитесь - была ли полезна статья для Вас и стоит ли делать такие обзоры по другим темам.

Мысли вслух...

Золотые правила жизни, которые работают всегда:

Правило взаимности:
Прежде чем судить ошибки других, обратите внимание на себя. У того, кто бросается грязью, не могут быть чистые руки.
Правило боли:

Обиженный человек сам наносит обиды другим.

Правило верхней дороги:
Мы переходим на более высокий уровень, когда начинаем обращаться с другими лучше, чем они обращаются с нами.

Правило бумеранга:
Когда мы помогаем другим, мы помогаем самим себе.

Правило молотка:
Никогда не используйте молоток, чтобы убить комара на лбу собеседника.

Правило обмена:
Вместо того, чтобы ставить других на место, мы должны поставить на их место себя.

Правило обучения:
Каждый человек, которого мы встречаем, потенциально способен нас чему-нибудь научить.

Правило харизмы:
Люди проявляют интерес к человеку, который интересуется ими.

Правило 10-ти баллов:
Вера в лучшие качества людей обычно заставляет их проявлять свои лучшие качества.

Правило ситуации:
Никогда не допускайте, чтобы ситуация значила для вас больше, чем взаимоотношения.

Правило Боба:
Когда у Боба проблемы со всеми, обычно главной проблемой является сам Боб.

Правило доступности:
Легкость в отношениях с собой помогает другим чувствовать себя свободно с нами.

Правило окопа:
Когда готовишься к сражению, выкопай для себя такой окоп, чтобы в нем поместился друг.

Правило земледелия:
Все взаимоотношения можно и нужно культивировать.

Правило 101 процента:
Отыскать 1 процент, с которым мы согласны, и направить на него 100 процентов наших усилий.

Правило терпения:
Путешествовать с другими всегда медленнее, чем путешествовать одному. Хочешь идти далеко - идите вместе, хочешь идти быстро - иди один.

Правило двух сторон одной медали:
Подлинная проверка взаимоотношений заключается не только в том, насколько мы верны друзьям, когда они терпят неудачу, но и в том, как сильно мы радуемся, когда они добиваются успеха.

Правило симпатии:
При прочих равных условиях люди будут стремиться работать с теми, кто им нравится; при прочих неравных условиях они все равно будут это делать.

Правило сотрудничества:
Совместная работа повышает вероятность совместной победы.

P.S. Пожалуйста, отпишитесь - была ли полезна статья для Вас и стоит ли делать такие обзоры по другим темам.

Кубик Блума как приём педагогической техники

О замечательном американском педагоге и психологе Бенджамине Блуме обычно говорят, как об авторе известной «Таксономии учебных целей». Эта замечательная система для алгоритмизации работы педагога.

И мало кто отмечает, что Б. Блум является и автором нескольких оригинальных приёмов педагогической техники. Один из них«Кубик Блума».
На гранях кубика написаны начала вопросов:
• «Почему»,
• «Объясни»,
• «Назови»,
• «Предложи»,
• «Придумай»,
• «Поделись»

Учитель (или ученик) бросает кубик. Необходимо сформулировать вопрос к учебному материалу по той грани, на которую выпадет кубик. Легко заметить, что вопросы во многом соответствуют основным идеям книг американского педагога и психолога. Б. Блум считал, что одной из основных задач школы является обучение решению проблем, с которыми придется столкнуться в жизни и умению применять полученные знания на практике к широкому кругу проблем. Эти идеи реализованы в кубике Блума.

К примеру, вопрос, начинающийся со слова “Назови…” может соответствовать уровню репродукции, т.е. простому воспроизведению знаний.

Вопросы, начинающиеся со слов “Почему…” соответствуют так называемым процессуальным знаниям. Ученик в данном случае должен найти причинно-следственные связи, описать процессы, происходящие с определённым предметом или явлением.

Отвечая на вопрос “Объясни…” ученик использует понятия и принципы в новых ситуациях, применяет законы, теории в конкретных практических ситуациях, демонстрирует правильное применение метода или процедуры.
И, конечно же, задания “Предложи…”, "Придумай…”, “Поделись…” направлены на активизацию мыслительной деятельности ученика. Он выделяет скрытые (неявные) предположения, проводит различия между фактами и следствиями, анализирует, оценивает значимость данных, использует знания из разных областей, обращает внимание на соответствие вывода имеющимся данным.
Причём можно заметить, что не только гораздо легче ответить на вопросы репродуктивного характера, но и сформулировать их.
Сложнее сформулировать вопросы, направленные на поиск причинно-следственных связей. Еще сложнее сформулировать вопросы-задания, начинающиеся со слов “Предложи…”, “Придумай…”, “Поделись…”.

Источник: http://didaktor.ru/kubik-bluma-kak-priyom-pedagogicheskoj-…/
Образец работы с кубиком Блума: http://hevemor.jimdo.com/дистанционное-обучение/кубик-блума/

P.S. Пожалуйста, отпишитесь - была ли полезна статья для Вас и стоит ли делать такие обзоры по другим темам.

Педагогічний органайзер: Педагогічна діяльність

Педагогічний органайзер: Педагогічна діяльність: Словарик учителя XXI века Мы много пишем о современных цифровых инструментах и технологиях, которые изменяют образовательную среду. Н...

P.S. Пожалуйста, отпишитесь - была ли полезна статья для Вас и стоит ли делать такие обзоры по другим темам.

Педагогічний органайзер: Для роботи старшого майстра

Педагогічний органайзер: Для роботи старшого майстра: Вступне слово Як зробити роботу старшого майстра ефективною? Які раціональні підходи використовувати під час своєї діяльності? Як пра...

Яка Ваша філософія освіти?

Учителі вдосконалюють свої педагогічні стратегії і плани. По суті, вони повертаються до традиційних форм, що вважають  найкращим спосібом натхнення у своїх учнях – іншими словами, у кожного вчителя своя філософія освіти.

1. Учні повинні вчитися.

Учні хочуть і повинні вчитися стільки, скільки вони мають потребу в їжі, одязі і житлі. Основне завдання педагога-заповнити цю первісну необхідність навчання на основі створення привабливого і відповідного досвіду навчання кожен день. Найбільший дар, який вчитель може дати учням-це мотивація повторити успіх навчання.

2. Учні повинні бути активними учасниками навчання.

Учні найкраще вчаться на практиці, і активне навчання сприяє активному навчанню. Вчителі повинні ставитися до учнів,  як до активних учасників навчального процесу, надання їм навичок, таких як:

Як вчитися

Як робити нотатки

Як запам’ятовувати

Як заявити про себе ефективно

Ці навички допоможуть їм бути частиною навчання високої продуктивності команди. Крім того, учні повинні бути заохочені до науково-дослідної роботи за межами класу.

3. Навчання є фізіологічною активністю за участю всього тіла.

Кращий спосіб виявити перспективного учня – мати відповідний план класного керівника, в основі якого лежить актуальна, цілеспрямована діяльность, спрямована на підвищення знань і навичок цього учня . Вчителі повинні бути тісно пов’язані  з особистісно-орієнтованим та особистісно-спрямованим навчанням, яке охоплює відкриття, експериментальне навчання, і виробництво академічно строгої  продукції.

4. Зв’язок з учнями .

Педагоги збираються дані про успішність учнів, щоб регулювати навчальне середовище, а саме, щоб бути  зорієнтованим на потреби учнів у навчанні.

5. Учні повинні мати структуру повторень, щоб дізнатися.

Вчитель повинен вміти організувати на основі стандартів урок, успішно виконати план, і тоді оцінити знання учнів. Учителю необхідно бути в змозі створити захоплююче середовище навчання, щоб начання стало доступним. Учитель повинен знати, як включити всіх учнів у процес навчання на своєму рівні, і вчитель повинен вміти захопити, щоб підштовхнути себе на новий рівень.

6. Учні потребують інформації, знань, і навичок.

Вчитель повинен володіти всіма інформаційними новинками, щоб дати відповіді на можливе питання. Інформація “на вимогу” – це цінніше, ніж інформація “про всяк випадок”.

7. Учням потрібні інструменти та ресурси.

Учні повинні мати навички і стратегії, щоб бути в змозі працювати ефективно в різних рівнях когнітивного домену, як визначено таксономією Бенджаміна  Блума. Вони повинні бути інформовані про свої власні переваги навчання, і вчителі повинні допомогти ці вміння та навички спрямувати у потрібне русло. Освітні інструменти є засобом для досягнення мети. Наприклад, технологія правильного використання може значно збільшити здатністьучнів вчитися, а вчителя – здатність навчати, надихати і мотивувати.

Поширення інформації через кнопки соціальних мереж сприяє підняттю настрою,
появи на обличчі посмішки та підвищення тонусу організму.

P.S. Пожалуйста, отпишитесь - была ли полезна статья для Вас и стоит ли делать такие обзоры по другим темам.

В основі викладання: що означає бути великим учителем

Що це означає – бути  великим учителем?  Звичайно ж, знання, критичне мислення, і всі інші критерії аналітики важливі. Тим не менш, у вчителя повинно бути набагато більше, ніж повноваження, досвід і інтелект.

Те, що лежить в самому серці великого вчителя?

Доброта: великий вчитель показує доброту до учнів, колегам, батькам і оточуючим її / його. Моя улюблена приказка: “Доброта заставляє світ обертатися”. Це дійсно змінює обстановку в класі та школі. Будучи своєрідним, викладач допомагає учням бути ввічливими, дбайливими, люблячими.

Співчуття: Викладацька діяльність-це дуже гуманістична професія, і співчуття-найважливіше почуття розуміння, і показувати іншим, ви турбуєтеся про них. Вчитель, який вміє увійти в положення учнів, колег, створює позитивну ауру в шкільному колективі та класах.

Ви здатні розуміти інших людей: співпереживання-настільки важлива риса, що це потрібно розвивати в собі і в своїх учнях. Будучи в стані «стати на чуже місце» і бачити речі з їхньої точки зору може мати такий сильний вплив на наші рішення і дії.

Ви впевнені: бути позитивно налаштованою людиною, це не просте завдання. Бути позитивним учителем ще складніше, коли ми завжди зустрічалися з проблемами при досить обмежених рішеннях. Тим не менш, залишатися позитивним, адже учитель має великий вплив на учнів. Дивлячись на яскравій стороні завжди здається, щоб допомогти зробити речі кращими.

Ви будівельник: великий вчитель заповнює прогалини і будує відносини, дружбу і спільноту. Вчителі завжди дивляться, щоб зробити речі кращими і поліпшити стан речей в і за межами класної кімнати. Побудова співтовариства-це те, що має зробити справжній  вчитель в класі.

Ви надихаєте: всі дивляться на великого вчителя, і учні, навіть колеги хочуть бути кращими, вони хочуть не тільки досягнути цієї «планки», а стати ще кращими. Великий вчитель розкриває приховані скарби, можливості і чарує прямо у всіх на очах.

Джерело: http://www.edutopia.org/

P.S. Пожалуйста, отпишитесь - была ли полезна статья для Вас и стоит ли делать такие обзоры по другим темам.