Викладач

Предмет "Облік, калькуляція і звітність"

ВСТУП

В даний час в Україні в умовах ринкової економіки в залежності від організаційно-правової форми власності, діють різні види підприємств. У результаті виникла необхідність адаптувати бухгалтерський облік і звітність до вимог сучасності, що, у свою чергу, спричинило перетворення всього обліку в більш оперативну, не обтяжену громіздкими регістрами доступну інформаційну систему. У результаті істотним змінам піддалися теоретичні та методологічні основи бухгалтерського обліку, а саме: зміст і визначення предмета бухгалтерського обліку, його об'єкти, основні задачі.
Особливості функціонування ресторанного господарства зумовлюють необхідність розробки методичного забезпечення організації та ведення обліку, яке б одночасно відповідало вимогам внутрішнього управління та зовнішнього контролю за діяльністю системи ресторанного господарства.
Вивчення предмету «Основи калькуляції, обліку і звітності» відіграє важливу роль в процесі професійної підготовки висококваліфікованих працівників з професії «Кухар. Кондитер».

Предмет «Основи калькуляції, обліку і облік» передбачає розгляд ведення обліку на підприємствах ресторанного господарства, складання калькуляції, розрахунок вартості страв та виробів.

Викладений матеріал дає уявлення про те, як зробити заміну однієї сировини іншою, правильно прийняти сировину і відвантажити готову продукцію, а також про багато іншого, що буде корисно не тільки тим, хто освоює ази професії, а й тим, хто працює на підприємствах ресторанного господарства. А саме:
• отримання уявлення про місце і роль господарського обліку в умовах сьогодення;
• оволодіння теоретичними і практичними основами організації облікового процесу на підприємствах ресторанного господарства незалежно від форм власності, організаційно-правових норм і видів діяльності.

Для перевірки знань, самоконтролю в посібник включені численні запитання та завдання, а пропоновані витяги з «Норм природного убутку» і «Збірника рецептур», що допоможуть освоїти методику розрахунку.
Крім того, посібник містить питання, пов'язані з розробкою та затвердженням технологічних карт, а також методику складання і розрахунку
Задля полегшення вивчення матеріалу програмою рекомендуємо список літератури.

Методична розробка уроків та вимоги до неї

Методична розробка - це посібник, що розкриває форми, засоби, методи навчання, елементи сучасних педагогічних технологій або самі технології про навчання і виховання стосовно конкретної теми уроку, теми навчальної програми, викладання курсу в цілому.Методична розробка може бути як індивідуальною, так і колективною. Вона спрямована на професійно-педагогічне вдосконалення вчителя, викладача або майстра виробничого навчання або якості підготовки з навчальних спеціальностей.

Методична розробка може бути: конкретного уроку; серії уроків; теми програми:приватної (авторської) методики викладання предмета; загальної методики викладання предметів; нових форм, методів або засобів навчання і виховання; методичні розробки, пов'язані зі зміною матеріально-технічних умов викладання предмета.

До методичної розробки пред'являються досить серйозні вимоги. Тому, перш ніж приступити до її написання необхідно: Ретельно підійти до вибору теми розробки. Тема повинна бути актуальною, відомої педагогу, по даній темі у педагога повинен бути накопичений певний досвід. Визначити мету методичної розробки. Уважно вивчити літературу, методичні посібники, позитивний досвід з обраної теми. Скласти план і визначити структуру методичної розробки.Визначити напрямки майбутньої роботи.

На початку роботи по складанню методичної розробки необхідно чітко визначити її мету. Наприклад, мета може бути наступною: визначення форм і методів вивчення змісту теми; розкриття досвіду проведення уроків з вивчення тієї чи іншої теми навчальної програми; опис видів діяльності педагога і учнів; опис методики використання сучасних технічних та інформаційних засобів навчання; здійснення зв'язку теорії з практикою на уроках; використання сучасних педагогічних технологій або їх елементів на уроках і т.д.

Вимоги, що пред'являються до методичної розробки:

Зміст методичної розробки повинен чітко відповідати темі та цілі. Зміст методичної розробки має бути таким, щоб педагоги могли отримати відомості про найбільш раціональні організації навчального процесу, ефективності методів і методичних прийомів, формах викладання навчального матеріалу, застосування сучасних технічних та інформаційних засобів навчання. Авторські (приватні) методики не повинні повторювати зміст підручників і навчальних програм, описувати досліджувані явища і технічні об'єкти, висвітлювати питання, викладені в загальнопедагогічної літератури. Матеріал повинен бути систематизований, викладений максимально просто і чітко. Мова методичної розробки має бути чіткою, лаконічною, грамотною та переконливою. Застосовувана термінологія повинна відповідати педагогічному тезаурусу. Рекомендовані методи, методичні прийоми, форми та засоби навчання повинні бути чітко обгрунтовані посиланнями на свій педагогічний досвід. Методична розробка повинна враховувати конкретні матеріально-технічні умови здійснення навчально-виховного процесу. Орієнтувати організацію навчального процесу в напрямі широкого застосування активних форм і методів навчання. Методична розробка повинна розкривати питання «Як вивчати». Має містити конкретні матеріали, які може використовувати педагог у своїй роботі (картки завдання, зразки УПД, плани уроків, інструкції для проведення лабораторних робіт, картки схеми, тести, поуровневі завдання і т.д.).

Структура методичної розробки

· Загальна структура:

· Анотація.

· Зміст.

· Введення.

· Основна частина.

· Висновок.

· Список використаних джерел.

· Програми.

В анотації (3-4 пропозиції) коротко вказується якій проблемі присвячується методична розробка, які питання розкриває, кому може бути корисна. У вступі (1-2 сторінки) розкривається актуальність даної роботи, тобто автор відповідає на питання, чому він вибрав цю тему і яке її місце у змісті освіти.

Методична розробка теми програми

Основна частина може складатися з таких розділів: Характеристика теми; Планування вивчення теми; Рекомендації з організації та методиці вивчення теми.

У характеристиці теми зазначаються: Освітні цілі і завдання теми; Планування теми і кількість годин, що відводиться на її вивчення; Знання та вміння, які учні повинні отримати або вдосконалювати; Місце і роль теми в курсі; Зв'язок з попереднім або наступним матеріалом, а також внутрішньопредметні та міжпредметні зв'язки; Дається дидактичний аналіз змісту матеріалу; Виділяються рівні вивчення і засвоєння навчального матеріалу; Можливий порівняльний аналіз якості навчання запропонованої методики з тією методикою, яка застосовувалася педагогом до використання нової у методичній розробці.

При плануванні навчальної теми необхідно:

· Продумати методику викладання теми.

· Підібрати приклади, ілюстрації, намітити лабораторно-практичні заняття, контрольні роботи, екскурсії т т.д.

· Виділити основні питання, які учні повинні міцно засвоїти.

· Проаналізувати виховні можливості навчального матеріалу і застосовуваної методики.

· У висновку (1-2 сторінки) підбиваються підсумки по тих проблемних питаннях, які ставилися педагогом перед складанням методичної розробки.

Структура методичної розробки уроку теоретичного навчання.

В основній частині можна виділити наступні розділи: Методичне обгрунтування теми. Методичні рекомендації з проведення уроку. План уроку (з технологічною картою). Дидактичний матеріал до уроку (можна не виділяти у вигляді додатків). Список літератури (джерел) для учнів. Список літератури для педагогів.

Рекомендований план уроку:
· Тема програми.

· Тема уроку.

· Тип уроку.

· Вид уроку.

· Мета методична.

· Цілі освіти (навчання, виховання, розвитку).

· Матеріально-технічне забезпечення уроку.

· Міжпредметні та внутрішньопредметні зв'язку.

Рекомендована технологічна карта уроку:

· Дидактична структура уроку.

· Методична підструктура уроку.

· Ознаки рішення дидактичних завдань.

· Методи навчання.

· Форма діяльності.

· Методичні прийоми та їх зміст.

· Засоби навчання.

· Способи організації діяльності.

Тип уроку визначається метою організації уроку, тобто метою його проведення.

Типи уроків теоретичного навчання (за Махмутовою М.І.):

· Урок вивчення нового навчального матеріалу.

· Урок вдосконалення знань, умінь і навичок.

· Урок узагальнення й систематизації знань.

· Урок контролю знань, умінь і навичок.

· Комбінований.

Типи уроків практичного навчання (за Махмутовою М.І.):

· Урок за первісним формування умінь і навичок.

· Урок вдосконалення умінь і навичок.

· Урок з виконання комплексних завдань (робіт).

Цілі освіти поділяються на цілі навчання (формування знань, умінь і навичок), виховання (формування поглядів, переконань, якостей особистості) і розвитку (розвиток інтересів, мислення, мови, волі і т.д.).

Методична мета для кожного уроку передбачає створення умов для формування знань, умінь і навичок; розвитку здібностей; виховання якостей особистості і т.д. Якщо урок відкритий, то методична мета залежить від мети запрошення колег на даний урок.

Загальні вимоги до оформлення методичної розробки. 

Загальний обсяг методичної розробки повинен становити не менше 24 аркушів комп'ютерного тексту (шрифт-14 або 15). Якщо методична розробка це розробка лише одного уроку, то не менше 10 аркушів. 
Обсяг основного змісту - не менше половини усього рукопису. Обсяг додатків не лімітується, але вони повинні відповідати тексту (посилання на них у тексті обов'язкові). 
Посилання на використану літературу в тексті слід давати в квадратних дужках. 

Список використаних джерел повинен містити 10-15 назв. Якщо розробка носить тільки практичний характер, що не вимагає теоретичних посилань, то список використаних джерел можна опустити. Кількість і обсяг розділів не лімітується.

25 способів підвищити мотивацію учнів і навчити їх мислити самостійно


Формування мотивації до навчання і навичок самостійного мислення (самостійної освітньої та дослідницької діяльності, планування і т.п.) в учнів - це цілі кожного вчителя. Без сумніву, у кожного педагога є своє «ноу-хау» в цій області, але іноді корисно надихнутися новою ідеєю і привнести в свою методику раніше не використані прийоми.
Ми зібрали невелику колекцію педагогічних прийомів, завдяки яким може підвищитися освітня мотивація.

Обговорення замість заучування


  • Запропонуйте учням висунути гіпотезу, надайте дані і алгоритм для її перевірки, а потім разом доведіть або спростуйте її.
  • Незалежно від досліджуваного предмета, напишіть есе про складне і неоднозначне питанні, наприклад про теорію ймовірності, про еволюційної теорії Дарвіна, про геометрію Лобачевського і т.п.
  • Навчіть дітей думати вголос, без страху отримання поганої оцінки.
  • Запропонуйте знайти додаткову інформацію з теми, що не підказуючи джерел (дозвольте будь-які освітні сайти, книги, періодичні видання тощо за вибором учнів).
  • Запропонуйте учням самостійно пояснити, чому важлива та чи інша тема і де вона може стати в нагоді.
  • Покажіть, що знання, накопичені наукою, насправді обмежені і залишилося ще багато «білих плям», які належить заповнити.

Формування власної точки зору


  • Опишіть дві протилежні точки зору на досліджувану проблему і запропонуйте знайти для них спільні витоки.
  • Чи не видавайте досліджуваний матеріал за абсолютну істину. Навчайте дітей мислити критично.
  • Поцікавтеся, що учні думають про досліджуваному питанні, незалежно від точки зору вчителя або підручника.
  • Заохочуйте обмін думками на уроці. Нехай діти бачать, що крім думки, висловленої в підручнику, є ще велика різноманітність поглядів їхніх однокласників - правильних, неправильних, спірних.
  • Заохочуйте питання «навіщо?» І «чому?».

Зв'язок між наукою і життям


  • Поясніть учням, як у реальному житті їм знадобляться одержувані знання, вміння і навички.
  • Встановіть зв'язок між навчальним процесом і особистісним розвитком.
  • Покажіть, що знання, накопичені наукою, насправді обмежені і залишилося ще багато «білих плям», які належить заповнити.

Індивідуальний аналіз успіхів і невдач


  • Навчайте дітей ставити для себе близькі й далекі цілі, допомагайте учням відстежувати свій прогрес. Придумайте невеликі «нагороди» за досягнення цілей.
  • Регулярно розповідайте про те, який прогрес здійснили учні.
  • Разом аналізуйте старі успіхи і старі помилки учнів, допоможіть знайти їх причини та закономірності.
  • Не забувайте про зону найближчого розвитку Ваших учнів. Прагніть поступово розширювати її межі.

Ще кілька прийомів, як цікаво провести урок


  • Чергуйте дедуктивний і індуктивний методи пояснення нового матеріалу. Нехай учні навчаться самостійно встановлювати взаємозв'язок між загальним і приватним.
  • Іноді починайте урок «з чистого аркуша» - без апеляції до раніше отриманим знанням.
  • Залучіть «експертів» до оцінюю робіт учнів. Наприклад, це можуть бути батьки або відомі у Вашому місті люди, професіонали у досліджуваній області.
  • Актуалізує міжпредметні зв'язки.
  • Гейміфікація навчання. Запропонуйте прямо на уроці пограти в ігри та симуляції, що ілюструють досліджувані явища.
  • Запропонуйте створити «експонат» з досліджуваної теми своїми руками.
  • Змістите акценти: говорите про людей, ідеї та винаходи замість політики, правил і стандартів.

Найголовніше: покажіть свою щиру зацікавленість в успіхах учнів і любов до предмета.

джерело: http://www.mob-edu.ru/

А може бути, і Ви захочете поділитися ідеями зі своєї «методичної скарбнички»?


30 способов проведения опроса на уроке

Со временем у каждого учителя в его методической копилке накапливаются самые разнообразные приемы опроса. Предлагаем ознакомиться с некоторыми, наиболее популярными способами проведения опроса на уроке. 

1. Базовый лист. 
В листе перечислены базовые вопросы, ответы на которые должен знать каждый ученик по данной теме. В старших классах лист "двухэтажный", так как после обязательного минимума следуют вопросы повышенной сложности.

Базовый лист создается заранее, до объяснения новой темы. По мере объяснений и работы на уроках, учащиеся составляют ответы на вопросы. Опрос по базовым листам удобно проводить во время завершающего практического урока по теме. Это может быть как фронтальный, так и индивидуальный опрос.

2. Опрос по цепочке используется, когда нужно дать развернутый ответ. Эффективен при закреплении новой темы. Один ученик начинает отвечать — другие дополняют.

3. Программируемый опрос. Проводится на этапе закрепления новой темы или во время проверки домашнего задания. Учащиеся должны выбрать один верный ответ из нескольких вариантов. При этом важно обосновать свой выбор. Для мотивации или чтобы побудить к дискуссии, учитель может защищать неверный ответ.

4. Магнитофонный опрос. Ответ ученика записывается, потом ему дают послушать. В этом и заключается цель — дать послушать себя со стороны. Прием используется для развития устной речи, при обучении навыкам логического изложения.

5. Взаимоопрос — один из самых сложноконтролируемых. Однако именно такой вид опроса лучше всего отвечает нормативам. Учащиеся работают в парах, опрашивая друг друга по заранее составленным вопросам и выставляя оценки по заранее определенным критериям. 

6. Опрос с отсроченной реакцией. При этом после вопроса выдерживается пауза в течение 30-40 секунд. Это позволяет отвечать не только тем, кто быстро соображает. Отсроченная реакция помогает привлечь к работе и менее энергичных учащихся, которые при обычном опросе занимают пассивную позицию.

7. Щадящий опрос. Класс делится на две группы или по вариантам. Учитель задает вопрос — ученики первой группы отвечают на него, сообщая свои ответы друг другу "по цепочке". Затем на вопрос отвечает кто-то из учащихся или сам учитель. После этого ученики из первой группы ставят своим товарищам + или —.

Достаточно десяти вопросов. Такой прием предполагает, что каждый ученик не только ответит минимум на пять вопросов, но и выслушает ответы на остальные пять.

8. Индивидуальный опрос, или опрос у доски — эффективный прием для развития устной речи. Предполагает обстоятельный опрос одного ученика, максимально глубокую оценку его знаний и умений.


9. Пресс-конференция — еще одна разновидность индивидуального опроса. Но в роли опрашивающих выступают сами ученики. Они заранее составляют вопросы по теме. Во время урока вызывается один ученик, который будет играть роль интервьюируемого. Остальные выступают в роли журналистов и опрашивают ученика.

10. Опрос по видеоролику или анимации. Демонстрируется видео или анимационный ряд, подобранный учителем по теме. Но звук у ролика выключен. Ученик должен прокомментировать увиденное. Например, на уроке физики можно показать, как проводится тот или иной опыт. Ученик должен в объяснить: какие физические законы работали в данном примере.

11. Шапка вопросов. Суть приема в том, что учащиеся учатся сами составлять вопросы. Учитель предлагает три шапки. В первую складываются вопросы по тексту учебника. Например, если это урок литературы — то вопросы по тексту произведения.

Во вторую шапку идут вопросы оценочные, начинающиеся со слов: "Я считаю, что…, а ты как думаешь?" Эта шапка тоже важна, так как учит оценочным суждениям.

Например, на уроке истории сюда попадут вопросы, касающиеся оценки того или иного события.

В третью шапку собираются вопросы, на которые ученик и сам затрудняется ответить или вовсе не знает ответа. Это позволяет учащимся самостоятельно оценить свой уровень подготовки и стимулирует к расширению кругозора.

Кстати, вопросы из шапок потом можно использовать при взаимоопросах или фронтальных проверках.

12. ПОПС-формула. Строится на следующем:

П — позиция

О — обоснование

П — пример

С — следствие.

Это прием творческого опроса, который, однако, учит лаконичности и развивает навыки логического мышления.

Как применять? Учитель задает вопрос. Учащиеся подготавливают ответы по формуле, используя следующие предложения:

П — "Я считаю, что…"

О — "Потому что…"

П — " Я могу доказать это на примере..."

С — "Поэтому я делаю вывод, что…"

13. Островки. Ученику предлагается текст, например, определения термина. Но часть текста закрыта листом с вырезанными окошками, сквозь которые видны лишь отдельные слова. По ним ученик должен восстановить или пересказать близко к тексту само правило или определение.

14. Трафарет. На большом листе расчерчиваются квадраты. В каждый вписывается одно слово: по изучаемой теме и "лишние". Затем ученику предлагается выбрать из всех слов только те, которые являются ответами на поставленный вопрос. Если опросный лист сделать бумажным, то ученику предлагается отметить (закрасить) правильные ответы.

Проверка проста. На основной лист накладывается трафарет, в котором вырезаны окошки для правильных ответов.Сейчас такой трафарет можно сделать в программе PowerPoint, что облегчает задачу. 

Пример: На основном листе написаны имена всех героев романа А.С. Пушкина "Евгений Онегин". Но есть и имена героев и из других его произведений. Вопрос: Отметьте всех героев романа "Евгений Онегин".


15. Аукцион. Задается тема аукциона, например, "Страны Африки". Учащиеся называют страны, каждый — по одной стране. Оценку (или поощрение, плюсик, зачет, конфетку) получает лишь тот, кто назовет страну последним.

Этот прием опроса позволяет в считанные минуты освежить базовые знания по теме. Его с успехом можно использовать для закрепления материала по уроку или для обобщения больших тем.

16. Подбери пару. Ученику предлагается лист, разделенный на две части. В одной из них — вопросы по теме, в другой части листа — ответы. Задача: подобрать правильный ответ для каждого вопроса.

Этот опрос можно проводить и используя ИКТ.


17. Брейн-ринг. Подготавливаются вопросы, требующие лаконичных ответов или на которые можно ответить однозначно "да" или "нет".

Побеждает в ринге тот, кто сумеет безошибочно ответить подряд на 5 вопросов ведущего. Вместо вопросов можно использовать примеры устного счета, мини-задачи и пр.

18. Хлопни в ладоши. Прием прост в применении и используется, когда нужно проверить базовые знания по теме. Учитель перечисляет термины, имена, названия и т.д. — то, что связано с темой. Задача учеников — хлопнуть в ладоши, когда произносится верный ответ.

Например, на уроке истории учитель перечисляет имена исторических деятелей. Вопрос: Перечислите главных героев Петровской эпохи.

19. Разминка. Проводится в начале урока и позволяет не только освежить в памяти пройденные темы, но и подготовить учащихся к восприятию нового материала. Для разминки подбираются базовые вопросы, требующие лаконичных ответов. Проводится в быстром темпе.

Важно! Не стоит фиксировать внимание на неправильных ответах. Разминка проводится в начале урока, а потому важно сохранять позитивный настрой.

Для более успешного и эффективного опроса во время разминки можно использовать слайды или видеоряд.

20. "Угадай-ка". Принцип ее знаком каждому, но данная игра позволяет не только проверить знания учащихся по теме, но и акцентировать внимание на построении логических цепочек.

Учитель задумывает слово. Например, известная историческая личность. Учащиеся задают вопросы, на которые можно отвечать только "Да" или "Нет".

Пример использования: загадан император Николай II.
Вопросы учащихся:
Это  царь? — Да.
Он из династии Романовых? — Да.
Он жил в XVIII веке? — Нет.
И так далее, пока не будет отгадано слово.

Этот прием опроса можно проводить на стадии введения в урок, повторяя основные понятия пройденной темы.

Вариация этой игры: ученик выходит к доске. За его спиной на экране выводится загаданное слово. Теперь этот ученик задает вопросы, а класс отвечает.

21. Телеграф — это прием письменного опроса. Учитель подготавливает карточки с текстом, в котором слова состоят только из согласных. Задача учащихся — восстановить все слова. Прием эффективен, когда нужно опросить знание базовых терминов, понятий, формулировок.

22. Все наоборот. Интеллектуальный игровой прием, позволяющий провести опрос в занимательной форме. Суть в том, что учитель называет слова, а учащиеся должны назвать слово, противоположное по значению. Этот прием давно известен учителям русского языка, которые практикуют его при изучении антонимов.

Но прием можно разнообразить, зашифровав целую фразу. Можно использовать не только антонимы, а слова из того же логического ряда. Разгадав фразу, учащиеся получат ответ на поставленный вопрос.

Например, вопрос: Назовите произведения Ж. Верна.

Фразы "Отцы майора Васильева", "Мистический материк", "Восьмилетний штурман" и т.д.

23. Верно-неверно. Суть опроса заключается в том, что из предложенных учителем выражений учащиеся выбирают лишь правильные. Очень эффективный прием при проверке домашнего задания или при повторении пройденного материала.

24. Экспресс-тестирование. Вопросы тестов с вариантами ответов выводятся на экране (или зачитываются учителем устно). Учащиеся на отдельных листочках решают тесты. Вопросов не стоит выбирать много. Для экспресс-теста достаточно 5-6 вопросов по теме. В конце можно вывести на экран варианты правильных ответов, — учащиеся самостоятельно проверяют свои работы, либо используют прием взаимопроверки.

Этот прием часто используется на этапе введения в урок или при проверке домашнего задания. Так же можно быстро проверить знание базовых понятий по пройденной теме.

25. Тысяча примеров. Прием используется для проверки практических навыков. Это форма устного фронтального опроса, который позволяет за короткое время оценить, насколько верно учащиеся могут связывать изученную теорию с практикой.

Суть приема: дается понятие, определение, дата, название. Учащиеся должны привести примеры, раскрывающие смысл.

Например, на уроке химии задается вопрос "Применение железа". Учащиеся не просто отвечают "в производстве", а приводят конкретные примеры.

26. Почини цепочку. На экран выводятся предложения. Задача учащихся: составить логическую цепочку. Предложения можно заменить картинками.

Например, на уроке биологии нужно восстановить цикл произрастания дерева из семени.

Такой опрос позволяет не только проверить знание основных понятий, но и умение составлять логически последовательные циклы.

27. Буквенный диктант. Один из вариантов комбинированного опроса. Учитель зачитывает вопросы, учащиеся записывают лишь первые буквы ответов. Из этих букв потом складывается ответ на главный, ключевой вопрос.

28. Тренировочная контрольная работа. Работа проводится как обычная контрольная, но оценки за нее идут в журнал лишь по желанию учащегося. Задания для такой контрольной нужно выбирать такие, которые будут максимально похожими на задания в основной контрольной. Это позволяет не только проверить знания учащихся, но и выявить пробелы.

29. Релейная контрольная работа — еще один вариант письменного опроса. Задания для нее подбираются из уже пройденного материала, те, что дети уже выполняли. Чаще всего берутся из учебника, из пройденных и выполненных упражнения. Цель двоякая: и выяснить, насколько дети уяснили пройденный материал, и не создается напряженная обстановка, потому что дети по умолчанию уже знакомы с заданиями. Стоит заметить, что после проведения такого опроса к выполнению домашнего задания дети стали относится намного внимательнее.

30. Азбука. Учитель называет одну букву. Учащиеся должны подобрать как можно больше слов, начинающихся на эту букву. Все слова и понятия должны перекликаться с темой урока.

Такой опрос помогает не только проверить знания учащихся в активной форме, но и повторить пройденный материал. Прием удобно использовать в начале урока, при введении в новую тему или про проверке домашнего задания.

Выбирая тот или иной прием, следует помнить о цели опроса, о том, какое время вы планируете отвести для него. 

Мы перечислили лишь 30 способов проведения опроса на уроках. 
А какие приемы используете вы?

Есть мнение? Оставьте свой комментарий