вівторок, 30 травня 2017 р.

Одиночество обусловлено не отсутствием людей вокруг…


Наша жизнь переполнена разного рода эмоциями: радостью, страхом, гневом, грустью, тревогой, восхищением, удивлением и т. д. 

Кстати, а в чем разница между эмоциями и чувствами? 

В психологии эмоциями называют кратковременные переживания как реакции на что-либо во внешнем мире или внутреннем. Эмоции могут сменять друг друга в мгновенье ока. В отличие от эмоций, чувства долговременны и могут оставаться на всю жизнь. Так, мы можем любить человека, и в то же время иногда злиться на него, а иногда -- восхищаться им. А иногда в толпе ты можеш быть одинок...
Одинок? Не знаешь, как побороть это мерзкое одиночество? Читай советы, которые полностью перевернут твое унылое восприятие мира!


Одиночество…
Уже в этом слове кроется страшная безнадежность!
Человек создан как существо парное, стадное, поэтому так тяжело переживает изоляцию.
Если вам скучно наедине с собой и вы не можете вообще обходится без компаний и общения – это плохо, если же любое общение или проживание с кем-нибудь для вас в тягость – это тоже ненормально.

Нужно найти золотую середину.

Действительно, в современном мире наблюдается такой парадокс: от одиночества чаще всего страдают никчемные мужчины и успешные женщины.

Рассматривать первый случай, думаю, не нужно, а на втором хотелось бы остановиться детальнее.
Сначала эти дамы учились, затем стремились закрепиться на работе, защитить диссертацию и времени на свидания особо не было.
А, достигнув определенного уровня, они уже не могут смотреть на мужчину с 9 классами образования и грязными ногтями.
Что остается? Одиночество? Нет!

Побороть одиночество можно при большом желании.

Если кто-то утверждает, что чувствует себя вполне нормально, не имея рядом любимого человека и друзей, то он либо врет, либо имеет серьезные психологические проблемы…и я не шучу!

Молодая женщина работает под руководством начальницы-пенсионерки.
Женщина развелась через три года семейной жизни, потом воспитывала самостоятельно сына, замуж больше так и не вышла, более того – даже перспективных отношений не имела.
Так, интрижки ради выгоды, подробности которых до сих пор смакуют старшие коллеги.
Сын вырос, переехал в другой город, с невесткой она не смогла найти общий язык, поэтому даже внуков видит по большим праздникам, живет одна в компании котов.
Но самое странное даже не это, а отношение взрослой женщины, которая искренне ненавидит всех замужних и регулярно повторяет фразу: «Ах, я бы ни с кем не смогла ужиться!!!»

И вот скажите, что у этой дамы нет серьезных психологических проблем?

Но от нее есть и польза: девчонки в отделе так боялись повторить ее судьбу, что все быстренько повыскакивали замуж и очень ценят свои семьи!

Почему так тяжело бороться с одиночеством?


Любые проблемы и жизненные трудности не возникают ниоткуда.

Они являются последствием наших действий, принятых (или непринятых) решений и модели поведения. Одиночество не является исключением.

Самые распространенные причины того, что человек оказывается никому не нужным, следующие:

Излишняя переборчивость.

Хватать первого попавшегося под руку мужчину/женщину не нужно, но и всю жизнь заниматься поиском недостатков в потенциальных знакомых, не выход.

Идеальных людей не существует, у всех есть свои недостатки, от вас требуется решить, можете ли вы мириться с теми или иными чертами характера и привычками другого человека?

Эгоизм и лень.

Любые отношения – нелегкая работа, над которой нужно трудиться всю жизнь!

Да-да, не просто плыть по течению и на все махать рукой, а именно трудиться!

Чтобы дружба были успешными, нужно иногда уступить, иногда проявить гибкость, иногда пожертвовать своими интересами.

Нужно помнить, что вы уже не только Я, но и МЫ!

Излишняя агрессивность.

Властность, склонность к истерикам, жестокость, занудство и прочие плохие черты характера, с которыми можно и нужно бороться не только ради других, но и ради себя.

Неопрятный внешний вид.

Вы можете быть интереснейшим человеком, но никто не захочется встречаться с женщиной, которая ходит с грязными волосами и в колготках со стрелками, или мужчиной с пивным животом и плохим запахом изо рта. Встречают действительно по одежке!

Излишняя напористость в отношениях.

Люди, которые слишком спешат побороть одиночество, пугают.
Сохраняйте чувство меры!

На вопрос, как побороть одиночество, специалисты чаще всего отвечают: 
«При помощи общения!»


Действительно, если у вас есть интересная работа в хорошем коллективе, верные друзья, увлечения и вы поддерживаете теплые отношения с семьей, то отсутствие второй половинки не будете воспринимать так остро!

Любите жизнь — живите интересно.

Посещайте театры, музеи, выставки, поработайте волонтером в благотворительной организации.

Наличие свободного времени у вас – используйте его для личностного роста.

Кроме того, в таких местах у вас есть реальные шансы познакомиться с единомышленником.

Интернет – не только социальные сети.

Он предлагает множество возможностей для общение, которое из виртуального вполне может превратиться в реальное.

Главное, чтоб не появилась зависимость от интернета.

Найдите того, кто нуждается в вашей любви.
Если вам пока не везет найти своего человека, поделитесь своим теплом с детьми, животными, пожилыми людьми, которые нуждаются в вашей помощи.
Котенок или щенок дома прогонит одиночество
Справиться с одиночеством — достаточно просто.

Главное, не тонуть в нем, не отгораживаться от мира и не начинать жалеть себя.



НАСТАЄ ТАКИЙ МОМЕНТ, КОЛИ НІ В КОГО СПИТАТИ ПОРАДИ


Якщо пощастить, у житті людини настає такий момент, коли нема в кого спитати поради. Зовсім ні в кого. 
Не тому, що немає нікого поруч чи нема нікого старшого. Є. Але просто вони не ходили твоїм шляхом. Вони ходили тільки по своєму, але не твоїм.

А ти зайшов уже достатньо далеко, щоб питати поради у інших. І всі їхні слова тепер не більше, ніж думка сторонніх спостерігачів, на яких не вийде звалити свої невдачі. 

Доводиться шукати всередині ту точку, яка допоможе прийняти рішення. І порівнювати з нею зовнішні підказки. Нести відповідальність за будь-яке рішення і вчитися витримувати свої внутрішні шторми. 

Багато хто намагається уникнути цього моменту. Вони одружуються на тих, хто скаже їм, що робити. Дружать з тими, хто правильно їх оцінить. Працюють у тих, хто забирає собі відповідальність. Так і доживають до старості. І нічого страшного в цьому нема. 

А коли йдеш один, часом здається, що все робиш неправильно (і ті, хто сумніваються, обов'язково тобі у цьому дорікнуть). Не тому, що реально щось не так, а тому, що інші роблять інакше. Тому, що крім тебе ніхто так не робить. Тому, що це тільки твій шлях. З невідомої території з внутрішнім компасом і самостійно винайденим змістом.

середа, 15 лютого 2017 р.

21 запитання, яке потрібно ставити перед собою в кінці кожного тижня

Відповідати на них потрібно відверто.


Якщо Ви будете щотижня чесно відповідати на ці запитання, Ви почнете бачити нові можливості та перспективи. До Ваших особистих якостей додадуться такі риси як впевненість і цілеспрямованість. І поступово життя почне рухатися в потрібному напрямку!  
 
1. Що нового я дізнався та що з цього втілив в життя?
Секрет успіху простий — робіть кожен день один крок вперед. І через рік Ви досягнете мети або будете до неї на 365 кроків ближче. А нова інформація допомагає рухатись швидше, простіше й ефективніше.

2. Моє головне досягнення за цей тиждень?
Коли Ви озираєтеся назад і фіксуєте свої досягнення, Ви підвищуєте свою самооцінку та впевненість. Завершені справи роблять Вас сильнішими. А акцент на цьому робить ефект ще більшим! Якщо ж досягнень не було, значить, пора запитати себе — чому? Адже Ви або розвиваєтеся, або деградуєте.
 
3. В якій ситуації я був нерішучим або витрачав свій час дарма?
Всі роблять це, навіть мільйонери. Але успіху досягає лише той, хто вчасно це помічає і перестає гальмувати. 

4. Що з того, що я постійно відтерміновую, потрібно зробити на наступному тижні?
На все свій час. Деякі справи можуть зачекати, але є й такі, що можуть призвести до великих втрат, якщо їх не зробити вчасно. Такі справи є майже щотижня. 

5. Якої мети я хочу досягнути на наступному тижні, та що для цього потрібно зробити?
Це дозволить Вам поглянути на всю ситуацію в цілому і виділити пріоритети для першочергових дій. Коли є мета, Ваші дії набувають найвищого рівня усвідомленості. 

6. Чи є хтось, кому я хочу подякувати?
Напевно, хтось допомагав Вам — добрим словом, порадою чи просто підтримав. Висловіть свою вдячність, можливо, це буде першим кроком до великої і плідної співпраці. 

7. Найсильніше враження, яке я отримав за цей тиждень?
Наше життя складається з того, що запам’яталося. Якщо сильних вражень немає, значить, тиждень пройшов даремно. І Ви начебто і не жили зовсім. Адже дуже скоро буденність зітреться з пам’яті. 

8. Що заважає мені рухатись вперед, як це виправити?
Погане оточення, шкідливі звички, негативний досвід, відсутність знань, хронічні болячки — хто або що тягне Вас за собою, не даючи діяти з максимальною ефективністю? 

9. Які мої 3 головні цілі на майбутні 3 роки?
Аналіз довгострокових цілей щотижня допомагає Вам звірити свій рух вперед. Або зрозуміти, що Ви не рухаєтесь зовсім або рухаєтесь не туди … 

10. Чи є хтось, кому я можу допомогти?
Допомога іншій людині — це найкращий спосіб зав’язати знайомство і налагодити контакт. Хто знає, в майбутньому ця людина може допомогти вже Вам. 

11. Які в мене можливості?
Нові знання, нові люди, нові події — можливості є завжди. І вони приходять під Ваші цілі. Визначте свої цілі, і Ви почнете бачити можливості для їх досягнення 

12. Що я зробив для підтримки свого стану здоров’я?
Коли тіло наповнене енергією, то все дається набагато легше. 

13. Які кроки наблизять мене до моєї мети, та що я можу зробити вже зараз?
Зміст цього запитання простий — виділити 2-3 кроки, які можна зробити вже зараз. А потім, на підставі отриманого досвіду і нових знань, Ви побачите наступні кроки до мети. 

14. Чого я боюсь (мої страхи), та що потрібно зробити щоб їх усунути?
Всі люди чогось бояться. Коли Ви знаєте, чого саме Ви боїтеся, то подолати цей страх в рази простіше. 

15. Яку справу потрібно вирішити першочергово, щоб максимально просунутись вперед?
Ви можете імітувати бурхливу діяльність, перекладаючи папірці і роблячи нічого не значущі дзвінки. А можете зробити якусь одну справу і відразу просунутися вперед на кілька кроків. Визначте її і зробіть. 

16. Хто може мені допомогти, та з ким я хочу зустрітись?
Найкращий спосіб виходу з патової ситуації — це знайти наставника — того, хто це вже проходив. Знайдіть таку людину і запитайте її поради. 

17. Яке вміння мені потрібно вдосконалити?
Завжди є знання, впровадження яких допоможе Вам робити щось швидше, ефективніше, дешевше … При відповіді на це запитання допомагає порівняння себе з більш успішною людиною у Вашій сфері — що є у неї і чого немає у мене? 

18. Скільки часу я провів зі своїми близькими?
Всі ми живемо не тільки заради себе, а й заради близьких нам людей. Та дуже часто ми забуваємо про це. Але ж немає нічого простішого, ніж поспілкуватися з ними хоча б одну годину на день 

19. Що з того, що я робив, тягне мене назад?
Якщо Ви зайшли в глухий кут і не розумієте, що Вам робити, то найкращим виходом може стати список «що не робити». 

20. Що з того що я роблю, абсолютно не приносить користі?
Можливо, варто припинити щось робити, і краще цей час витратити на відпочинок. 

21. Що потрібно було б зробити першочергово, якби у мене був лише один тиждень?

Відповідь на це запитання допомагає звірити свої головні пріоритети в житті.
 
Джерело: http://artpro.agency/21-zapitannya/
 

Компетенції у майбутньому...


Навчатися впродовж життя – для вчителя це прописна істина, тому професіоналізм – це не підкорена вершина, а процес набуття професійних компетенцій, що дають змогу оптимально реалізувати свої вподобання, ефективно навчати, виховувати, розвивати, соціалізувати учнів та впроваджувати інноваційні технології.


Посилаючись на Вікіпедію ми з'ясували, що:

Компетéнтність — проінформованість, обізнаність, авторитетність.

Компетентність у перекладі з латинської competentia означає коло питань, у яких людина добре обізнана, має знання та досвід.

Компетентність також визначається як набута у процесі навчання інтегрована здатність особистості, яка складається із знань, досвіду, цінностей і ставлення, що можуть цілісно реалізовуватися на практиці.
  • Компетенція організації — коло повноважень будь-якої організації, установи чи особи; коло питань, в яких дана особа має певні повноваження, знання, досвід.
  • Компетентність працівника — це ступінь його кваліфікації, яка дозволяє успішно вирішувати задачі, що стоять перед ним.
  • Компетентність менеджера - це результативність та ефективність дій менеджера згідно з цілями та стратегіями фірми. 
А тепер з'ясуємо що таке компетеція?

Компете́нція (лат. competentia, від compete — взаємно прагну; відповідаю, підходжу) — сукупність предметів відання, завдань, повноважень, прав і обов'язківдержавного органу або посадової особи, що визначаються законодавством. 


Професійна компетенція — здатність успішно діяти на основі практичного досвіду, умінь та знань при вирішенні поставлених професійних завдань.

Успіх інноваційних змін, у першу чергу залежить від учителя, його творчого потенціалу, готовності до безперервної самоосвіти, здібності до гнучкого соціально-педагогічного мислення, гуманістичної спрямованості особистості.

Важливу роль у забезпеченні позитивних змін в системі освіти має вирішити удосконалення професійної компетентності педагогічних кадрів та підвищення їх наукового і загальнокультурного рівня.


Педагогічна компетентність – це процес і результат творчої професійної діяльності, інтегрований показник особистісно-діяльнісної сутності вчителя, зумовлений рівнем реалізації його гуманістичної спрямованості.
Тобто для себе визначаємо, що компетентність – це ступінь кваліфікації працівника, яка дозволяє успішно вирішувати задачі, що стоять перед ним.

Продовжуюемо відстежувати прогнози в області розвитку і зміни тих компетенцій, які нам належить побачити в найближчі роки. Цього разу горизонт, про яку піде мова, складає всього 5 років (навіть 4,5 року). Але прогноз цей глобальний і належить аналітикам World Economic Forum. Думаю, що він заслуговує на окрему увагу.

Навіть на такому досить короткому горизонті - «п'ятирічки» - наші міжнародні колеги пророкують, що 35% ключових затребуваних компетенцій зміняться. Давайте докладніше подивимося ці зміни.

На першому місці в 2020 році, як і в 2015 (саме тоді проводилося це дослідження), за рівнем затребуваності залишиться вміння вирішувати складні завдання (Complex Problem Solving). Але при цьому зросте потреба в володарів такої компетенції на 52%. Так ось, найбільш затребуваними будуть ті фахівці, які будуть володіти системним, цілісним підходом до вирішення будь-яких проблем, будуть знати, на що ще звернути увагу, крім самого очевидного.


Друга за значимістю компетенція в 2020 році - критичне мислення. Ця компетенція також входить в число ключових і в прогнозах на 10-15 років. Через велику кількість і легкого доступу до інформації необхідні будуть навички її відбору, правильного переосмислення. На жаль, сучасна школа не найкращий помічник у цьому питанні, тому що часто превалює технологія єдиного вірного відповіді (формат тестів). Тому її розвиток ляже на плечі батьків, а потім і роботодавців. Це такий спосіб мислення, при якому людина ставить під сумнів інформацію, що надходить і навіть власні переконання. Це дуже корисна навичка, тому що питання «Чи може все працює зовсім не так, як ми припускаємо?» допомагає розвитку.


Третя за значимістю компетенція в 2020 році - креативність. Ускладнення процесів вимагає нестандартних рішень. На жаль, цього теж не вчать в сучасній школі (і в багатьох вузах). Ось як про це говорить Тетяна Чернігівська, відомий вчений в області нейронауки і психолінгвістики:
«Так ми вчимо дітей? Наприклад, дітям навіщо вчити біном Ньютона? Я за все своє життя з біном Ньютона ніколи не зустрілася. Якщо зустрінуся, то пальцем ткну і скажу: «ОК, Гугл» ... Раніше інтернету не було, але книжки були. Навіщо його вчити? Якщо мені б на це сказали - щоб тренувати пам'ять, ок, все, я згодна. Але може бути краще Шекспіра або грецьку поезію? Навіщо безглузді речі вчити? Ми дітей ними накачуємо. Мені важливо знати, в якому році Наполеон одружився на Жозефіні? Ні, не важливо. Мені важливо, щоб людина розуміла, що відбувається на цій планеті. Все інше - гугл вже знає. Мені люди, які знають те, що знає гугл, не потрібні професійно, тому що Гугл вже є. Мені потрібен той, кому прийде в голову незвичайна річ. Знаєте, відкриття - це помилки. Якщо ми запропонуємо здати ЄГЕ наступним людям: Моцарту, Бетховену, неробі двієчнику Пушкіну, а також візьмемо хіміка Менделєєва (двійка з хімії, пам'ятаєте?), Ейнштейна, Дірака, Шредінгера і т.д. Ось вони всі завалять. Ми скажемо: «Двійка тобі, Нільс Бор». Він скаже: «Двійка-то двійка, але Нобелівська премія мене чекає». І саме за цю «неправильну» відповідь! Так ми чого хочемо? Відкриттів або армію дурників, які вивчили біном Ньютона? Звичайно, тут є велика небезпека. Я її знаю. Якщо всі будуть знати про все по трошки, то виникає ризик, що ми почнемо випускати дилетантів. Що з цим робити, треба подумати ...». 
Творчий початок — це здатність бачити те, чого ще немає. Коли Мікеланджело запитали, як він створив статую Давида, скульптор відповів: «Я побачив ангела в шматку мармуру, і мені захотілося звільнити його».


Четверта по затребуваності в 2020 році буде компетенція управління людьми. Ймовірно, це станеться за рахунок зростання значущості трьох попередніх компетенцій, а також зростаючих вимог до технічної, комп'ютерної грамотності. Управління людьми — це складна наука про те, як лідерам приймати головні рішення. Не просто про підлеглих, а про Людей. Як мотивувати співробітників так, щоб вони бігли підтюпцем на роботу, а не з роботи? Як не помилитися в людині, приймаючи її на роботу, і підвищувати тих, хто цього заслуговує? Як «розрулювати» конфлікти всередині команди? Знати відповіді на всі ці питання — і значить володіти people management.
Багато компаній будуть йти на зрощення людського і штучного інтелекту, об'єднанню зусиль людей та роботів, тому середовище стане складнішим. Уміння працювати з людьми, особливо з урахуванням того, що багато хто з них будуть ще більш високорозвинені ніж сьогодні, продовжить залишатися важливим завданням (згідно кривої Ауторо, затребуваними залишаться або найдешевші співробітники (чия праця дешевше роботів), або високопрофесійні.


П'ята компетенція - навички координації, взаємодії. Це, мабуть, зрозуміло. Аскетичність може шкодити бізнесу. Якщо ви власник бізнесу, якому важко спілкуватися з людьми, потрібно найняти того, хто вміє налагодити контакт хоч з дідьком лисим.


Шосте місце за емоційним інтелектом. Зазначу, що в списку критичних компетенцій 2015 року його взагалі немає, хоча сьогодні багато компаній інвестують в розвиток емпатії у своїх співробітників. Треба відзначити, що це один із напрямів розвитку, популярне в багатьох великих організаціях. У 1995 році американський психолог Деніел Гоулман опублікував книгу «Емоційний інтелект», яка підірвала книжковий ринок і стала бестселером (хоча насправді теорія ЕІ з’явилася набагато раніше). Зараз під емоційним інтелектом розуміється здатність розуміти емоції, наміри і мотивацію інших людей і свої власні, а також уміння управляти своїми емоціями та емоціями інших людей.



Сьома компетенція - судження і прийняття рішень - підніметься на одну позицію. У складному світі буде потрібно швидко приймати рішення. Як сказав Герман Греф за підсумками поїздки в Силіконову долину: «У Uber нам сказали одну фразу, що конкуренція з боку китайців дійшла до такого ступеня, що нам здається: якщо ми вранці прокинулися з дуже цікавою новою ідеєю з приводу нових продуктів, то в обід , коли ми збираємося на зустріч, щоб це обговорити, китайці її вже відтворюють». Важливо буде не тільки якість, але і швидкість прийняття рішень. Цікаво, що одна дама купила в рамках показу нову (дуже дорогу) сумку відомого бренду, яка ще не надійшла в масовий продаж і поїхала з нею до Китаю. Там три дні за нею ходили два Китайця, купили з подвійною націнкою і яке було її здивування вранці, коли вона побачила в продажу в сусідньому (НЕ брендовому) магазині таку ж сумку китайського виробництва (оскільки якість її влаштувала, вона просто купила собі «підробку» і поїхала додому). Історія дуже повчальна.


Восьма компетенція 2020 року - клієнтоорієнтованість (сервісна орієнтація, Service orientation). Вона є і в списку 2015 року - на 7 місці. У цій компетенції без розвитку емоційного інтелекту буде вкрай складно, це дуже взаємопов'язані речі.  Судячи з прогнозів, сфера послуг в світі буде тільки зростати, а хороший сервіс завжди на вагу золота. Приємно, що українські компанії це розуміють і працюють над культурою сервісу, незалежно на кого орієнтований їх продукт — на бізнес чи кінцевого споживача. Але ще є куди рости.


Дев'ята компетенція - вміння вести переговори - впала на 4 пункти в порівнянні з 2015 роком. Мені здається, це пов'язано зі зростанням затребуваності нових компетенцій. Уміння ясно висловлюватися, бути переконливим — трендовий навик. Найприємніше, що з практикою їм опанувати може кожен.


І, нарешті, замикає десятку когнітивна гнучкість. Когнітивна гнучкість — це здатність розуму швидко перемикатися з однієї думки на іншу, а також обмірковувати кілька речей одночасно. В умовах відкритого, великого, дуже поливариантного світу ця здатність буде дійсно важлива. Володіючи нею, ми зможемо застосувати свою креативність і вирішити складні завдання.


До речі, перевірити себе на когнітивну гнучкість ви можете за допомогою знаменитого тесту Струпа. Він дуже простий. Швидко скажіть назви кольорів, якими написані ці слова:


 Зі списку 2015 року повністю зникли активне слухання і контроль якості, поступившись місцем емоційного інтелекту і когнітивної гнучкості.

Що бачимо в цьому списку?
5 з 10 навичок стосуються вміння спілкуватися з людьми, домовлятися і керувати ними, розуміти і служити їм (це управління персоналом, взаємодія з людьми, переговори, клієнтоорієнтованість, емоційний інтелект).

Ще 4 сфери з 10 пов’язані зі здібностями мозку: умінням швидко міркувати, бачити суть, знаходити рішення проблем, генерувати нові проекти та ідеї (комплексне рішення проблем, креативність, когнітивна гнучкість, критичне мислення).

Висновок
Якщо не знаєте, що вивчати, то вивчайте людей і їхні потреби, а також тренуйте свій мозок для складних когнітивних завдань. Здається, це здорово! Нарешті приходить час, коли сама людина, її емоції, мотивація і розвиток стає головним в нашому світі.


неділя, 30 жовтня 2016 р.

Мысль...


Мысль рождает действие. 
Действие рождает привычку. 
Привычка рождает характер. 
Характер рождает судьбу...


Привычка быть счастливым «несмотря ни на что» помогает хватать за хвост удачу.

Листала страницы интернета и поняла что я отошла от старого и навязанного шаблона развития который был у меня раньше. Он и помогал мне развиваться и мешал одновременно. Если у вас сейчас есть подобные ощущения - когда все вроде бы идет хорошо, но что то не устраивает, вроде бы вы растете а вроде бы что то не то - не отказывайтесь кардинально от своего текущего положения. Главное просто продолжать идти.
Это на самом деле присутствует у многих людей которые развиваются в том или ином деле...
Итак в чем суть?
Я поняла для себя что раньше у меня была одна модель поведения, в развитии, а сейчас совершенно другая, и нашлась она само собой, просто потому что надо делать действия всегда, и в процессе пути, а в процессе движения вперед, понимание приходит само - оно в деталях, каких то мелких ситуациях, событиях, познаниях. Вы можете не понимать что происходит сейчас и зачем это все происходит, но вас может щелкнуть в самый неожиданный момент, ну или в очень ожидаемый. 
 Нужно понять что конкретный путь вам никогда не будет известен. 

Главное это цели - путь будет сам собой, не важно какой, не цепляйтесь за то что вы надумали себе в голове.

  1. Любая неудача, это удача, это ступень в развитии. 
  2.  Навязанные цели - лучше чем вообще без них.
  3. Чудеса и везение легко планировать.
  4. Стабильность - это не к нам.
  5. Нужно быть гибким и уметь адаптироваться.
  6. Потому что это информация не осязаемая, ее нельзя потрогать. Мир всегда двигается вперед. И если вы стоите на месте - вы не стоите на месте, вы деградируете. Потому что когда вы решили остановиться - мир не решил останавливаться. Он идет вперед.
  7. Ограничить себя от лишней информации.
  8. Смена вкусов.
  9. Самый сильный рост дает обстановка и окружение.
В большинстве случаев жизненные обстоятельства (на которые обычно принято складывать весь груз ответственности за свою тяжелую судьбу) бывают не такими уж тяжкими и безвыходными. Но привыкать к плохому у людей получается гораздо лучше, быстрее и эффективней. Негативные эмоции, как и дурные привычки, иногда становятся такой неотъемлемой частью жизни человека, что, кажется, иначе жить нельзя. Долой культ несчастья, жалоб и беспомощности перед малейшими трудностями – вот они 10 верных привычек счастливых людей! 
1. Видеть плюсы, несмотря ни на что
Для одних увольнение с работы – это повод погрузиться в длительную депрессию, а для других – шанс найти себя (наконец-то!) в другой профессии. Оптимизм – мощный моторчик, который помогает зарядить любые жизненные батарейки. Счастливые люди в любой ситуации способны увидеть хорошее. Именно это помогает им найти выход из любого затруднительного положения и не пропустить «свой» момент счастья.

2. Не обижаться
Счастливый человек понимает, что никто и ничем ему не обязан и способен защищаться от колкостей и пинков судьбы-злодейки, которые она преподносит в виде злостных завистников и предательских выпадов. Хранить годами обиду – это все равно, что нести с собой тяжелый груз, который будет пожирать только вас и никого другого. Счастливый человек никогда не пойдет на поводу у обидчика и не поддастся на провокацию.

3. Не ждать волшебного момента
Постоянное ожидание завтрашнего чуда, волшебника в голубом вертолете или прекрасного принца на белом коне, при этом совершенно бездействуя – это полное снятие ответственности за свою жизнь. Счастливые люди умеют положиться на собственные силы и наслаждаться сегодняшним днем. А счастливые моменты, кстати, обычно происходят именно тогда, когда их меньше всего ждешь.

4. Делать то, что нравится

Разве будет счастливый человек трудиться 10 лет подряд на нелюбимой работе, за которую получает копейки и вечные унизительные пинки от начальства? Разве будет он растрачивать свою жизнь на нелюбимые занятия, нелюбимых людей и жить так, как ему не нравится? Вряд ли, ведь смысл его жизни в том, чтобы получать от жизни удовольствие и направлять собственные силы в правильное русло.

5. Не переставать учиться
Уметь удивляться новой книге, музыке, открывать для себя новые страны, новых людей и собственные новые таланты независимо от возраста – замечательное качество, которое присуще исключительно тем людям, которые хотят и умеют быть счастливыми. Ведь, только изучая новое и постоянно развиваясь, они могут себя реализовать. И только искренний интерес к жизни способен рождать новые творческие идеи.

6. Не переживать о том, что о вас подумают
Счастливый человек не переживает о том, что о нем подумают другие люди. Потому что он не позволяет влиять мнению других на собственное мироощущение. Угодить всем – невозможно, да и зачем. Ведь вам же не все люди нравятся, поэтому и вы не обязаны нравиться абсолютно всем.

7. Быть самим собой
Счастливый человек никогда не будет слепым подражателем кого-либо. Определите – кем вы являетесь по жизни, свои принципы, симпатии и антипатии. Делайте свое, делайте так, как считаете нужным, не загоняя себя в рамки стереотипов и чужих мнений.

8. Уметь дружить
Чаще всего друзья познаются даже не в беде. Неожиданное счастье может, порой, стать более серьезным испытанием для дружбы. Проявить сочувствие, на самом деле, могут и малознакомые люди, а вот искренне порадоваться за друзей в момент глобального везения – дано не каждому. Заряжайте своих друзей положительной энергией, умейте радоваться за их успехи и выбирайте сами тех, кто также умеет быть с вами в любые моменты жизни.

9. Не бояться менять свою жизнь
Счастливый человек никогда не будет связан оковами: ни моральными, ни физическими. Удерживать его могут лишь собственные желания. Он не боится менять свою жизнь и идти вперед, навстречу новому, неизвестному. Он понимает, что только меняя жизнь, сможет достигнуть максимум!

10. Уметь смеяться над собой
Человек теряет все, если он теряет способность смеяться над собой. Уметь посмеяться над собой – это быть неуязвимой личностью, которая лишена всяких предрассудков и комплексов! Прекрасное чувство юмора – это еще и показатель ума. Ведь у глупого человека и шутки будут весьма глупыми и приземленными.


Постарайтесь следовать этим простым правилам и, в конце концов, привыкайте быть счастливыми!
источник: http://www.domashniy.ru/psihologiya/10_privychek_schastlivyh_lyudej/

Будь Лучше Сегодня

Психолог Михаил Литвак рекомендует:

1. Я не знаю пути к успеху. Но я знаю путь к неудаче — это желание понравиться всем.
2. Нет мужской или женской логики, есть умение или неумение грамотно мыслить.
3. Хочешь узнать своего главного врага? Посмотри в зеркало. Справься с ним — остальные разбегутся.
4. С друзьями общаться приятно, а с врагами — полезно.
5. Есть единственная уважительная причина разрыва отношений и увольнения с работы — невозможность личностного роста в сложившихся условиях.
6. Незрелая личность часто знает, но не умеет. Зрелая не только знает, но и умеет. Поэтому незрелая личность критикует, а зрелая делает.
7. Делись только радостью и с друзьями, и с врагами. Друг порадуется, враг огорчится.
8. Не гонись за счастьем, а найди то место, где оно водится. И счастье само тебя найдет. Могу подсказать то место, где водится твое счастье, — это ты сам. А путь к нему — максимальное развитие всех своих способностей.

9. Счастье — это «побочный продукт» правильно организованной деятельности.
10. Если кто-то упрекнул тебя в неблагодарности, сразу же выясни, сколько стоит его услуга, рассчитайся и больше не имей с этим человеком дела.
11. Если ты кому-то хочешь что-то доказать — значит, ты живешь ради того, кому хочешь это доказать. Если ты живешь ради себя, то тогда нет необходимости кому-то что-то доказывать.


12. Мечты — это голоса наших способностей. Вот я не мечтаю петь в опере. Нет ни голоса, ни слуха. А если бы мечтал, то, следовательно, эту мечту подогревали бы мои способности. Следовательно, попытался бы попасть в оперу. Просто нужно подумать, как эту мечту осуществить. Здесь главное — не торопиться, тогда получится довольно быстро. Хорошо, когда человек может о себе сказать следующее: «Я только тем и занимаюсь, что пытаюсь осуществить свои мечты».
13. Чтобы узнать, как к тебе относятся люди, расскажи им о своих планах и мечтах. Тот, кто испытывает к тебе скрытую ненависть, будет их критиковать. Тот же, кто желает тебе лучшего, подскажет, как это сделать.
14. Общаясь с человеком, помни, что он о себе хорошего мнения.
15. Добейся успеха — пройдут обиды. 

пʼятниця, 9 вересня 2016 р.

Не плачь, не бойся, не проси. Цена бесчувствия

Полный контроль над эмоциями – не это ли желанный навык для большинства людей? Стойко выдерживать ухмылки судьбы, не испытывать душевных мук, не гнуться и не ломаться под любыми ударами судьбы и людей. Быть эдаким непобедимым самураем с непробиваемым лицом. 


Без эмоций жить очень выгодно: 

Можно невозмутимо вести дела: “Ничего личного, это только бизнес, детка”. 
Придерживаться логики и отлично организовать свою жизнь. Делать то, что важно, нужно и правильно. Поступить в правильный ВУЗ, выйти замуж за нужного человека, работать там, где хорошо платят. 

Только отчего тогда появляется эта тоска внутри? пустота, которую ничем не заполнить… 

Это чувство нехватки, обделённости и непреходящего голода. 

Цена бесчувствия высока - жизнь наполовину. Как будто вдруг исчезли запахи и звуки. Раньше были, а сейчас нет. Жить можно. Но чего-то постоянно не хватает. Как если бы какая-то важная часть личности замерла. 

Решение не чувствовать приходит в разном возрасте. 

К кому-то в детстве. Прекратить чувствовать, замереть – становится для ребёнка единственной возможностью выжить. Чтобы не обезуметь от переживаемой боли и ужаса, он ”прикручивает громкость” чувств, да так и оставляет этот датчик в том же положении на всю жизнь. Для безопасности. 

Став взрослым, человек никак не может получить удовлетворение, ничто его не насыщает. Он всё время что-то ищет. Однажды поняв, что ищет, и не в силах найти потерянную часть себя, начинает по крупицам собирать умение радоваться, испытывать удовольствие, чего-то по-настоящему хотеть. 

Решение заглушить чувства, запихнуть все свои переживания куда подальше, принимается и во взрослом возрасте – как реакция на пережитую боль, потерю, разочарование. “Я больше никогда!” Не полюблю, не пущу никого в свою душу, не доверюсь, не буду такой идиоткой. Всё, спасибо, слишком больно. Я знаю, что там плохо, и больше туда не пойду. 

И начинается жизнь в скафандре, в броне из собственных защит, без позволения себе испытывать хоть что-то. С огромной пустотой внутри. 

Быть живым – это большой риск. 

Мы боимся чувств. Они делают нас уязвимыми. 

Многие из нас научились множеству уловок, чтобы не входить в зону чувств, не проживать их с полной силой: 

Быстро отвлечься и начать что-то делать, неважно что. 

Не осознать, что происходит и позволить себе это пережить, а рассеять возбуждение через действия. 



Быстро переключиться на что-то другое и уйти в суету. Это позволяет не встречаться с сильными эмоциями и не решать важные для себя вопросы. 

В обществе считается, что “быть занятой – лучшее средство от депрессии”. 

Многие люди впадают в состояние, подобное наркотической зависимости от своих дел, бессознательно стремясь к тому, чтобы у них не оставалось времени для “ненужных мыслей”. 

Выпить, поесть, покурить. 

Быстро снять напряжение, даже не осознав, что вызвало тревогу, которая поднялась за секунду до острого желания что-то в себя запихнуть – влить, втолкнуть или вдохнуть. 

Все формы зависимостей – алкоголизм, курение и переедание – это привычные механизмы защиты от эмоций, которые личность предпочитает не осознавать и не проживать. 

Способы отреагирования эмоций
  • Купить что-нибудь. “Заглотить” очередную “нужную вещь”. 
  • Заглушить хоть на время свой эмоциональный голод и “накормить” тревогу. 
  • Заняться сексом. 
В этом случае своё собственное тело или тело партнёра воспринимается просто как объект для манипуляций. Роль другого человека как личности в этом процессе очень незначительна – он просто используется как наркотик для успокоения. 

Найти человека, к которому можно было бы привязаться. 

Как ребёнок ищет мамочку, которая о нём позаботится и наполнит его любовью, так и многие люди ищут этот материнский или отцовский объект во вне. Как у птенцов в гнезде, их рты всегда открыты, и они ждут постоянной помощи, поддержки и участия в своей судьбе. И здесь часто слышится разочарование и упреки в том, “что он или она не заботятся обо мне, не ценят и не любят”. 

Отреагировать стыд, страх, вину через агрессию. 

Агрессивная вспышка помогает выпустить пар, снять напряжение. Но проблема, ради решения которой это напряжение поднялось, не решается. Вся энергия уходит в “пшик”. 
Как тело нагоняет температуру, чтобы победить вредоносные микробы, так и психика поднимает напряжение, чтобы решить стоящую перед личностью проблему. Но вместо того, чтобы использовать энергию на осознание и решение задачи, температуру сбивают, а пар выпускают в никуда. До нового приступа. 

Привычка полностью не осознавать чувства приводит к тому, что человек не распознаёт психическую угрозу. 

У него просто возрастает потребность в лекарствах, еде, сигаретах, алкоголе. 

Бывает так, что даже услышать собственную тревогу люди не в силах. Им кажется, что всё нормально, просто хочется выпить и есть, а собственных тревожных мыслей и чувств они не слышат. И поэтому и предпринять что-либо, чтобы изменить положение дел, они не могут. 

Наши эмоции – это не только реакция психики, но и реакция тела. любая эмоция сопровождается определёнными ощущениями в теле. 

Тело человека серьёзно включается в проживание каждой эмоции. 

Заглушая психику, мы вынуждаем тело выражать эти эмоции за двоих. Таким образом формируется психосоматический симптом. 
если человек не может позволить себе проживать эмоции с помощью психики, ему придётся их проживать с помощью тела. 

Все психосоматические симптомы – это вытесненные, “не разрешённые себе” эмоции. 

Многократно повторенные, они формируют психосоматические заболевания. 

Врачи выделяют перечень чисто психосоматических заболеваний, так называемую “чикагскую семёрку заболеваний”: гипертоническая болезнь, ишемическая болезнь сердца, бронхиальная астма, язвенная болезнь желудка и двенадцатиперстной кишки, язвенный колит, гипертиреоз, сахарный диабет. 

Это те заболевания, в которых психосоматический фактор является ведущим. Но всё больше психотерапевтов склоняются к тому, что решение болеть или не болеть любым заболеванием остаётся за самим человеком. 

Но, бывает, психологическая защита от эмоций настолько велика, что человек не даёт даже возможности телу поболеть – хоть как-то прожить вытесненные чувства. 

И тогда, как в кипящем котле, крышку которого завинтили гайками, происходит взрыв. 
Внезапные смерти от инсультов , инфарктов, ни с того ни сего обнаруженный рак на последней стадии, у, казалось бы, здоровых и молодых людей – всегда шок. 

Ценой бесчувствия становится жизнь. 

Почему-то мы созданы чувствующими. И эту нашу способность и особенность от нас не отделить. Такова наша природа. 

Пока мы чувствуем, мы живы. 



Автор: Ирина Дыбова