понеділок, 4 червня 2018 р.

Инструменты и методы позволяющие немедленно понравиться другим людям


Довольно тяжело ответить, почему конкретно вам нравится тот или иной человек. 

Возможно, всему виной его глуповатая улыбка; а может быть, это из-за его острого ума; ну или с ним просто очень легко находиться рядом. Он просто вам нравится. 

Но учёные оказались не удовлетворены подобными ответами, поэтому они потратили долгие годы на попытки определить, какие конкретно факторы притягивают одного человека к другому. 

Ниже мы собрали некоторые самые интригующие открытия. Читайте дальше, чтобы освежить ваши отношения, а заодно улучшить будущие намного быстрее. 

1. Копируйте человека напротив 


Эта стратегия называется отражением, она включает в себя имитацию поведения другого человека. Когда вы разговариваете с кем-то, попробуйте копировать язык его тела, его жесты, его выражения лица. 

В 1999 году исследователи из Университета Нью-Йорка задокументировали так называемый «эффект хамелеона», который происходит, когда люди бессознательно имитируют поведение другого человека. Эта имитация существенно повышает симпатию. 

Исследователи изучили 72 мужчины и женщины, работающих над одной задачей вместе с партнёром. Партнёры (работавшие для исследователей) либо имитировали поведение другого участника, либо не делали ничего для этого, в то время как исследователи записывали все взаимодействия двух участников на видео. В конце эксперимента исследователи просили участников оценить, насколько им понравились их партнёры. 

Конечно же, участники были склонны говорить, что им намного больше понравились партнёры, которые имитировали их поведение. 

2. Тратьте больше времени с людьми, с которыми вы хотите подружиться 


Согласно эффекту чистого воздействия, люди склонны больше симпатизировать людям, которые им хорошо знакомы. 
В одном примере такого феномена психологи из Университета Питтсбурга попросили четырёх женщин притвориться студентами на университетских занятиях по психологии. Каждая женщина появлялась на занятиях разное количество раз. Когда экспериментаторы показали мужчинам-студентам изображения этих четырёх женщин, мужчины демонстрировали большую близость по отношению к женщинам, которые появлялись на занятиях чаще – даже если они никоим образом с ними не взаимодействовали. 

3. Хвалите других людей 


Люди склонны связывать прилагательные, которые вы используете для описания других людей, с вашей собственной личностью. Этот феномен называется спонтанным переносом характеристик. 

Одно исследование, опубликованное в Journal of Personality and Social Psychology, обнаружило, что этот эффект проявляет себя даже в тех случаях, когда люди знают, что определённые характеристики не относятся к людям, которые о них говорили. 

По словам Грэтхен Рубин, автора книги «The Happiness Project», «что бы вы не говорили о других людях, обязательно повлияет на то, как другие люди воспринимают вас самих». 

Если вы описываете кого-либо как искреннего и доброго человека, люди будут ассоциировать и вас самих с этими качествами. Обратный результат возможен с такой же вероятностью: если вы постоянно оскорбляете других людей за их спинами, ваши друзья начнут ассоциировать вас с этими негативными качествами. 

4. Постарайтесь демонстрировать позитивные эмоции 


Эмоциональная инфекция описывает феномен, который происходит с людьми, когда они попадают под сильное влияние настроения других людей. Согласно исследованию, проведенному учёными из Университета Огайо и Университета Гавайев, люди могут бессознательно чувствовать те эмоции, которые проявляются рядом с ними. 

Авторы исследования говорят, что такой эффект возможен благодаря тому, что мы естественно имитируем движения и выражения лица людей вокруг нас, что в конечном итоге заставляет нас чувствовать эмоции, похожие на эмоции окружающих. 

Если вы хотите, чтобы люди чувствовали себя рядом с вами счастливее, делайте всё возможное, чтобы демонстрировать позитивные эмоции. 

5. Будьте сердечными и компетентными 


Психологи из Университета Принстона и их коллеги предложили модель стереотипного содержания, которая подразумевает, что люди судят о других людях, основываясь на их сердечности и компетентности. 

Согласно этой модели, если вы можете создать себе имидж тёплого человека – например, не желающего соперничать с другими и проявляющего дружелюбие – люди будут чувствовать к вам доверие. Если вы сможете проявить себя компетентным – например, имея высокий экономический или социальный статус – люди будут более склонны уважать вас. 

Психолог из Гарварда Эми Кадди говорит, что очень важно сначала проявлять сердечность, а уже потом компетентность, особенно при выстраивании деловой стратегии. 

«С эволюционной точки зрения», - пишет Кадди в своей книге «Presence», - «для нашего выживания куда важнее знать, заслуживает ли человек нашего доверия». 

6. Демонстрируйте время от времени свои недостатки 


Согласно эффекту осечки, вы будете больше нравиться людям после совершения ошибки – но только в том случае, если они будут уверенны, что вы – компетентный человек. Проявление того, что вы не идеальны, делает вас более правдоподобным и уязвимым перед окружающими людьми. 

Исследователь Эллиот Аронсон из Университета Техаса впервые описал этот феномен, когда он изучал, как небольшие ошибки влияют на восприятие привлекательности людей. Он попросил мужчин-студентов из Университета Миннесоны прослушать записи людей, принимающих участие в викторине. 

Когда люди хорошо справлялись с викториной, но в конце опроса проливали кофе, студенты оценивали их привлекательность выше, чем привлекательность участников, которые справились с викториной и не пролили кофе или не справились с викториной, но тоже пролили кофе. 

7. Подчёркивайте общие ценности 


Согласно классическому исследованию, проведенному Теодором Ньюкомбом, людям больше нравятся другие люди, которые похожи на них самих. Этот феномен известен как эффект привлекательности по схожести. В своём эксперименте Ньюкомб измерил отношение испытуемых по разным спорным темам, вроде секса и политики, а затем собрал их вместе в доме, принадлежащем Университету Мичигана, чтобы те пожили вместе. 

К концу своего совместного проживания испытуемые симпатизировали своим соседям больше, когда они имели похожее отношение к измеряемым спорным темам. 

Что интересно, более свежее исследование, проведенное учёными из Университета Вирджинии и Университета Вашингтона в Сэнт-Луисе, обнаружило, что рекруты военно-воздушных сил симпатизировали друг другу больше, когда они имели похожие негативные личностные характеристики, чем, когда они имели похожие позитивные характеристики. 

8. Случайно дотрагивайтесь до них 


Подсознательные прикосновения происходят в тех случаях, когда вы трогаете человека так незаметно, что они даже почти не замечают этого. Среди наиболее распространенных проявлений такого эффекта можно привести похлопывание по спине или прикосновение к руке, что может заставить людей чувствовать больше тепла по отношению к вам. 

В исследовании, проведенном французскими учёными, молодые мужчины стояли на улицах и говорили с женщинами, которые проходили мимо. Мужчины увеличивали свои показатели успеха в два раза, если во время разговора они незаметно дотрагивались до руки женщины, по сравнению с теми мужчинами, которые не делали никаких прикосновений. 

Исследование, проведенное учёными из Университета Миссисипи и Роудс-Колледжа, изучило эффект межличностных прикосновений во время оплаты чаевых в ресторане. Как оказалось, официантки, которые незаметно касались руки или плеча клиентов, получали большие чаевые, чем официантки, которые никак не касались своих клиентов. 

9. Улыбайтесь 


В одном из исследований, проведённом учёными из Университета Вайоминга, около сотни старшекурсниц попросили просмотреть фотографии другой женщины в четырёх позах: улыбающейся в открытой позе, улыбающейся в закрытой позе, не улыбающейся в открытой позе и не улыбающейся в закрытой позе. Результаты показали, что женщина на фотографии оценивалась намного выше в случаях, когда она улыбалась, вне зависимости от её позы. 

Более позднее исследование, проведённое учёными из Университета Стэнфорда и Университета Дуйсбург-Эссена, обнаружило, что студенты, которые взаимодействовали с другими людьми посредством аватаров, чувствовали более позитивные эмоции от общения, когда аватар демонстрировал более широкую улыбку. 

В качестве бонуса: другое исследование предположило, что улыбка во время первой встречи, помогает обеспечить то, что другой человек вспомнит о вас позднее. 

10. Смотрите на других людей так, как они хотят выглядеть перед другими 



Люди хотят, чтобы их воспринимали так, как они сами думают о себе. Этот феномен называется теорией самоверификации. Мы все ищем подтверждение наших взглядов – как позитивных, так и негативных. 

Во время серии исследований, проведённых учёными из Университета Стэнфорда и Университета Аризоны, участники с позитивным и негативным восприятием самих себя должны были ответить о том, хотят ли они общаться с людьми, которые имеют либо негативное, либо позитивное отношение к ним. 

Участники, которые имели позитивное отношение к самим себе, хотели общаться с людьми, которые были о них лучшего мнения, в то время как люди с негативным восприятием самих себя предпочитали общаться с критиками. Это может быть вызвано тем, что людям нравится взаимодействовать с теми, кто предоставляет им обратную связь, схожую с их пониманием собственной личности. 

Другое исследование предполагает, что, когда взгляды человека о нас сходятся с нашим собственным мнением о себе, наши взаимоотношения выстраиваются более гладко. Вероятнее всего, это вызвано тем, что мы испытываем взаимопонимание, что является очень важным компонентом любой близости. 

11. Расскажите им свой секрет 


Самораскрытие может быть одним из самых лучших способов построения взаимоотношений. 

В исследовании, проведённом учёными из Университета Штата Нью-Йорк в Стоуни-Брук, Калифорнийской Школы Аспирантов Семейной Психологии и Университета Калифорнии в Санта-Круз, студентов колледжа делили по парам, а затем просили потратить 45 минут на то, чтобы узнать друг друга получше. 

Экспериментаторы предоставили некоторым парам студентов список вопросов, который мог бы помочь им узнать друг друга более глубоко и лично. Например, одним из средних вопросов был: «Как ты относишься к своим взаимоотношениям с матерью?». Другим парам давали вопросы для обычной беседы. Например, один из вопросов звучал следующим образом: «Какой праздник твой любимый? Почему?». 

В конце эксперимента студенты, которые задавали друг другу личные вопросы, сообщали о том, что они относятся друг к другу гораздо ближе, чем студенты, которые участвовали в лёгкой беседе. 

Вы можете испытать эту технику самостоятельно, когда будете узнавать кого-то поближе. Например, вы можете начать с лёгких вопросов (вроде вопроса про последний просмотренный фильм) и закончить вопросом о людях, которых человек ценит в своей жизни больше всего. Когда вы делитесь личной информацией с другим человеком, они испытывают к вам большую близость и хотят доверять вам в будущем. 

12. Покажите, что вы также способны хранить и их секреты 


Два эксперимента, проведенных исследователями из Университета Флориды, Государственного Университета Аризоны и Сингапурского Университета Менеджмента, обнаружили, что люди крайне высоко ценят как надежность, так и доверчивость в своих взаимоотношениях. 

Две этих черты оказались особенно важны, когда люди описывали воображаемый идеал друга и идеал сотрудника. 

Как пишет Сьюзен Деггс-Уайт из Университета Северного Иллинойса для PsychologyToday.com: «Надежность включает в себя несколько компонентов, вроде честности, зависимости и верности, и, хотя каждый из этих компонентов важен для успешных взаимоотношений, честность и зависимость определяются как наиболее важные в реалиях взаимоотношений». 

13. Демонстрируйте чувство юмора 


Исследование, проведенное учёными из Государственного Университета Иллинойса и Государственного Университета Калифорнии в Лос-Анджелесе, обнаружило, что, вне зависимости о том, как люди представляют себе своего идеального друга или идеального любовного партнёра, чувство юмора является очень важным. 

Другое исследование, проведённое учёными из Университета Де Поля и Государственного Университета Иллинойса, обнаружило, что использование юмора, когда вы впервые знакомитесь с человеком поближе, может заставить человека больше вам симпатизировать. В действительности, исследователи предположили, что участие в юмористических задачках (вроде надевания повязки на глаза, когда другой человек учит их танцевать) может повысить романтическое влечение. 

14. Дайте им поговорить о себе 


Исследователи из Гарварда недавно открыли, что разговор о себе может восприниматься нашим мозгом так же, как еда, деньги или секс. 

В одном из исследований учёные поместили участников эксперимента в аппарат фМРТ и задавали им вопросы об их отношении к другим людям. Участников просили привести с собой друзей или членов семьи, которые сидели бы возле аппарата фМРТ рядом с ними. В некоторых случаях участникам говорили, что их ответы будут переданы их друзьям или родственникам; в других случаях – ответы оставались в секрете. 

Результаты продемонстрировали, что участки мозга, отвечающие за мотивацию и вознаграждение, были наиболее активны, когда участники эксперимента делились информацией публично – но, кроме того, они были активны и в тех случаях, когда ответы участников никто не слушал. 

Иными словами, если выслушать одну или две истории вашего собеседника, а не говорить о самом себе, это позволит вашему собеседнику создать больше позитивных воспоминаний о вашем взаимодействии. 

15. Будьте слегка уязвимыми 


Публикация Джима Тейлора из Университета Сан-Франциско ставит вопрос о том, может ли эмоциональная открытость – или её недостаток – объяснить, почему два человека сходятся или не сходятся. 

Тейлор отдельно подчёркивает: «Эмоциональная открытость, конечно же, связана с рисками выставить себя уязвимым и с незнанием того, будет ли эта эмоциональная открытость воспринята правильно или неправильно, встретит она взаимность или нет». 

Впрочем, этот риск вполне оправдан – проведённое немного ранее исследование теми же учёными из Государственного Университета Иллинойса и Государственного Университета Калифорнии, обнаружило, что выразительность и открытость – желаемые и важные характеристики для идеальных товарищей. 

При этом абсолютно не важно, идёт ли речь о романтическом партнёре или просто о друге. 

16. Ведите себя так, словно они вам симпатичны 


Психологам хорошо известен феномен, называющийся «взаимностью симпатии»: когда мы думаем, что мы нравимся какому-то человеку, мы имеем склонность и сами испытывать к нему симпатию. 

В одном из исследований, опубликованном в 1959 году в Human Relations, например, участникам говорили, что определенные члены группового обсуждения, вероятнее всего, будут им симпатизировать. Эти члены группы выбирались случайным образом самими экспериментаторами. 

После проведения групповой дискуссии, участники говорили, что наибольшую симпатию у них вызвали именно те люди, которым, вероятнее всего, нравились и они сами. 

Более позднее исследование, проведенное учёными из Университета Ватерлоо и Университета Манитобы, обнаружило, что, когда мы ожидаем принятия от других людей, мы действуем с большей теплотой по отношению к ним – отсюда выходят и более высокие шансы на то, что мы действительно им понравимся. Поэтому, даже если вы не уверены в том, как человек, с которым вы общаетесь, относится к вам, действуйте так, словно он вам нравится, а он, вполне вероятно, и сам ответит вам на это взаимной симпатией. 

Источник: businessinsider.com, перевод: Артемий Кайдаш

неділя, 25 березня 2018 р.

Тренінг "Розвиток комунікативної культури педагога"



Щастя - це коли тебе розуміють.
к/ф «Доживемо до понеділка»
Кожен з нас по-своєму розуміє місце і роль спілкування в своєму особистому та соціальному житті – хтось цінує інформацію, отриману від інших людей; хтось надає перевагу спілкуванню про важливі і необхідні речі для соціуму; деякі люблять говорити про себе, а хтось – слухати інших. Але кожна людина розуміє необхідність і цінність самого процесу спілкування – з собою, іншими або всім оточуючим … Але здатність говорити і слухати не відображає повністю весь багатогранний і завжди непередбачений процес комунікації між людьми. Тому цей тренінг призначений для тих, хто любить і хоче спілкуватися, хоче удосконалюватися в своїй комунікативній культурі, прагне придбати нові методи і техніки спілкування.
Кожен отримає можливість спробувати себе у звичних та незвичних ситуаціях комунікації, побачити достоїнства і недоліки комунікативних технік та прийомів, подивитися на процес спілкування під новим кутом.

РОЗВИТОК КОМУНІКАТИВНОЇ КУЛЬТУРИ ПЕДАГОГІВ

Мета тренінгу: опанування педагогами прийомів ефективного спілкування через ігрові методи навчання й техніку активного слухання.

Завдання тренінгу:
  • розширення можливостей встановлення контакту в різних ситуаціях спілкування;
  • відпрацювання навичок розуміння себе, інших людей, а також взаємин між людьми;
  • набуття навичок активного слухання;
  • активізація процесу самопізнання і само актуалізації;
  • розширення діапазону творчих здібностей.
Спілкування людей між собою – надзвичайно складний процес. Неефективність у спілкуванні може бути пов`язана з повною або частковою відсутністю певного комунікативного уміння. Труднощі, які виникають у спілкуванні в конкретній ситуації, можуть бути спричиненні недостатнім самоконтролем, наприклад через невміння впоратися з перевантаженням, імпульсивністю, агресією тощо. Кожний з нас вчиться володіти собою, набуваючи досвіду, часто на помилках і розчаруваннях.
Чи можна навчитися спілкуватися, використовуючи для цього тільки свій реальний досвід? Так, і зробити це можна за допомогою гри.
Гра – це модель життєвої ситуації, зокрема спілкування, у процесі якого людина набуває певного досвіду. До того ж, роблячи помилки в штучній ситуації спілкування, людина не відчуває відповідальності, а в реальному житті – так. Це дає змогу більше пробувати, шукати ефективні форми взаємодії і не боятися «поразки».
Безсумнівним позитивним моментом ігрових вправ є можливість отримати оцінку своєї поведінки збоку, порівняти себе з оточенням і скоригувати своє спілкування в наступних ситуаціях. Слід пам`ятати, що набагато легше помітити помилки, неточності у спілкуванні своїх близьких, співробітників, керівників, учнів, ніж власні.

Мозковий штурм "Спілкування" Мета: визначити рівень знань щодо феномену спілкування.
Час – 10 хвилин, обладнання – аркуші А-1, дошка.
Ведучий звертається до групи із запитанням "З якими поняттями, емоціями пов'язане для вас поняття спілкування?". Усі варіанти відповідей фіксуються на дошці або на аркуші А-1. Після цього пропонує поділити названі риси на конструктивні і деструктивні. У процесі мозкового штурму учасники можуть висловитися щодо різних класифікацій рис.

Мозковий штурм "Чинники ефективного спілкування"
Мета: визначити чинники ефективного спілкування.
Час – 10 хвилин, обладнання – аркуші паперу А-1, дошка.

(На початку заняття ведучий може запропонувати учасникам оцінити свої комунікативні навички і уміння. Ведучий малює на дошці чи вивішує заздалегідь підготовлений малюнок «сходи комунікативної майстерності». Лівий край – майстер комунікації, правий – рівень майстерності. Завдання - знайти своє місце на цих сходах і стати туди, відповідно своїх міркувань. По завершенню роботи учасники групи обговорюють вправу.
Успішність заняття багато в чому залежить від мотивації навчання й ефективного спілкування. Вироблення мотивації може відбуватися за допомогою різних завдань, а саме: проведення рольової гри на професійно значущу тему, перегляд відеозапису групової дискусії з подальшим обговоренням, програвання особистих проблем під час тренінгу.
Пропонуються рольові ігри. Правила групи.)
ПОЧАТКОВІ ВПРАВИ
«Візуальне відчуття»
Мета: удосконалення перцептивних навичок сприйняття й представлення один одного.
Хід вправи. Усі сідають колом. Ведучий просить, щоб кожен уважно подивився на обличчя інших учасників. Через 2-3 хвилини всі закривають очі і намагаються уявити собі обличчя інших учасників групи. Вподовж 1-2 хвилин потрібно фіксувати в пам`яті обличчя, яке вдалося найкраще уявити (запам`ятати). Після виконання вправи група обговорює свої відчуття й повторює вправу.
Завдання: кожний учасник групи намагається відтворити в пам`яті якомога більшу кількість облич учасників тренінгу.

«Через скло»
Мета: встановлення взаєморозуміння партнерів по спілкуванню на невербальному рівні.
Хід вправи. Один з учасників пропонує текст, записуючи його на папір, але передає його ніби через скло, тобто мімікою та жестами. Учасники групи називають те, що вони зрозуміли. Ступінь збігу переданого й записаного тексту свідчить про уміння встановлювати контакт.

«Дискусія»
Мета: досягнення взаєморозуміння партнерів по спілкуванню на невербальному рівні.
Хід вправи. Група поділяється на трійки. У кожній трійці розподіляються обов`язки. Один з учасників грає роль «глухого і німого»: він нічого не чує, не може говорити, але в його розпорядженні – зір, жести, пантоміміка; другий учасник грає роль «глухого»: він може говорити і бачити; третій – «сліпого і німого»: він здатний тільки чути і показувати. Усій трійці пропонують завдання, наприклад, домовитися про місце, час і мету зустрічі.
На вправу дають – 15 хв.

«Так»
Мета: удосконалення навичок емпатії і рефлексії.
Хід вправи. Група поділяється на пари. Один з учасників говорить фразу, що виражає його стан, настрій чи відчуття, інший ставить йому запитання, щоб з`ясувати деталі. Вправа вважається виконаною, якщо у відповідь на запитання учасник одержує три позитивні відповіді – «так».

«Передавання руху по колу»
Мета: удосконалення навичок координації та взаємодії на психомоторному рівні, розвиток уяви та емпатії.
Хід вправи. Усі сідають у коло. Один з учасників групи починає діяти з уявним предметом так, щоб його можна було продовжити. Сусід повторює його дію і продовжує вправу. У такий спосіб предмет обходить коло і повертається до першого гравця, який називає переданий йому предмет і кожен з учасників, у свою чергу, що передавав саме він. Після обговорення вправа повторюється ще раз.
Численні дослідження показують, що успіх людини, яка працює в сфері постійного спілкування, на 80 % залежить від її комунікативної компетентності. Непродуктивність у спілкуванні може бути пов`язана з відсутністю комунікативних навичок спілкування, з труднощами їх практичної реалізації (стомлення, неуважність, умови діяльності, особливості ситуації). На підтвердження сказаного ведучий аргументовано наводить випадки, коли учасники дискусії пропускали висловлювання інших чи спотворювали предметні позиції під час відтворення розмови з пам`яті. Можна також послатися на приклади, взяті з праць Д.Карнегі, Й.Атватера, про те, як важливо бути уважним слухачем.
Можна виділити такі невербальні канали комунікації:
  • очі і контакт за допомогою погляду;
  • обличчя і його експресія;
  • жести;
  • пози;
  • тактильні відчуття (дотики);
  • дистанція під час спілкування.
Інструкція. Вашій увазі пропонується методика на визначення уміння слухати іншу людину.
Перед вами 16 запитань, на кожне з яких ви можете відповісти твердженням «так» чи «ні». Варто пам`ятати, що «правильних» чи «неправильних» відповідей не буває. Головне – намагайтеся відповідати чесно, не намагайтеся справити позитивне враження, відповіді мають відповідати дійсності. Вільно та щиро висловлюйте думку. У цьому випадку ви зможете краще пізнати себе. Заздалегідь дякуємо вам!

Тест «чи вмієте ви слухати?»
Відзначте ситуації, що викликають у вас незадоволення, досаду або роздратування при бесіді з будь-якою людиною, будь то ваш товариш, товариш по службі, начальник або випадковий співрозмовник.
1. Співрозмовник не дає мені висловитися, постійно перериває мене під час бесіди.
2. Співрозмовник ніколи не дивиться на мене під час розмови.
3. Співрозмовник постійно метушиться: олівець і папір займають його більше, ніж мої слова.
4. Співрозмовник ніколи не посміхається.
5. Співрозмовник завжди відволікає мене питаннями та коментарями.
6. Співрозмовник намагається спростувати мене.
7. Співрозмовник вкладає в мої слова інший зміст.
8. На мої питання співрозмовник виставляє Контрзапитання.
9. Іноді співрозмовник перепитує мене, роблячи вигляд, що не розчув.
10. Співрозмовник, не дослухавши до кінця, перебиває мене лише потім, щоб погодитися.
11. Співрозмовник при розмові зосереджено займається стороннім: грає сигаретою, протирає скельця окулярів і т. д., і я твердо впевнений, що він при цьому неуважний.
12. Співрозмовник робить висновки за мене.
13. Співрозмовник завжди намагається вставити слово в моє оповідання.
14. Співрозмовник дивиться на мене уважно, не кліпаючи.
15. Співрозмовник дивиться на мене, ніби оцінюючи. Це турбує,
16. Коли я пропоную що-небудь нове, співрозмовник каже, що він думає так само.
17. Співрозмовник переграє, показуючи, що цікавиться бесідою, занадто часто киває головою, ахає і підтакує.
18. Коли я говорю про серйозне, співрозмовник вставляє смішні історії, жарти, анекдоти.
19. Співрозмовник часто дивиться на годинник під час розмови.
20. Співрозмовник вимагає, щоб всі погоджувалися з ним. Будь-яке його висловлювання завершується питанням: «Ви теж так думаєте?» Або «Ви не згодні?»

Підіб'ємо підсумки.
Отже, кількість ситуацій, що викликають у вас досаду і роздратування, становить:
14-20 - ви поганий співрозмовник, і вам необхідно копітко працювати над собою і вчитися слухати .
8-14 - вам властиві деякі недоліки, ви критично ставитеся до висловлювань, але вам ще бракує деяких достоїнств гарного співрозмовника, уникайте поспішних висновків, не загострювати увагу на манері говорити, що не вдавайте, шукайте прихований сенс сказаного, чи не монополізуйте розмову.
2-8 - ви гарний співрозмовник. Але іноді відмовляєте партнерові в повній увазі. Повторюйте ввічливо його висловлювання, дайте час висловити свою думку повністю, пристосовуйте свій темп мислення до його мови і можете бути впевнені, що спілкуватися з вами буде ще приємніше.
0-2 - ви відмінний співрозмовник. Ви вмієте слухати. Ваш стиль спілкування може стати прикладом для оточуючих.

Ведучий пропонує учасникам об`єднатися по двоє і визначитися, хто говорить, а хто слухає, тобто хто «оповідач», а хто – «слухач». Потім ведучий повідомляє, що завданням «слухачів» буде уважне вислуховування впродовж 2-3 хвилин «дуже нудної розповіді». Потім ведучий викликає майбутніх «оповідачів», нібито для того, щоб проінструктувати їх, як зробити розповідь «дуже нудною». Насправді дає пояснення (так, щоб «слухачі» не чули цього) про те, що суть – не в нецікавій розповіді, а в тому, щоб «оповідач» фіксував типові реакції «слухача». Для цього «оповідачу» рекомендується після хвилинної розповіді зробити в зручний момент паузу і продовжити розповідь після якоїсь реакції «слухача» (кивання головою, жест, слова). Якщо впродовж 7-10 секунд реакції немає, слід продовжити розповідь впродовж ще однієї хвилини і знову зупинитись і запам`ятати наступну реакцію «слухача». На цьому вправа припиняється.
Після проведення вправи всім учасникам групи розповідають справжню суть інструкції та говорять мету вправи. Оповідачів просять тримати в пам`яті реакції слухачів. Ведучий пропонує список найтиповіших прийомів слухання, називаючи їх і даючи необхідні пояснення.

ТИПОВІ ПРИЙОМИ СЛУХАННЯ
  1. Глухе мовчання.
  2. Угу - підтакування («ага», «угу», «так-так», «ну», кивання підборіддям тощо).
  3. Луна – повторення останніх слів співрозмовника.
  4.  Дзеркало – повторення останньої фрази зі зміною порядку слів.
  5. Парафраз – передавання змісту висловлювання партнера іншими словами.
  6. Спонукання – вигуки та інші вирази, що спонукають співрозмовника продовжити перервану мову («Ну і…», «Ну і що далі?», «Давай-давай»).
  7. Уточню вальні запитання на зразок «Що ти мав на увазі, коли говорив «есхатологічний»?
  8. Додаткові запитання типу «навіщо», які розширюють сферу спілкування; дуже часто такі запитання відволікають оповідача від головної думки розмови.
  9. Оцінки, поради.
  10. Продовження – коли слухач долучається до розмови і намагається завершити фразу, розпочату тим, хто говорить, «підказує слова».
  11. Емоції – «ух», «ах», «чудово», сміх, «ну і ну».
  12. Не релевантні й псевдорелеванті висловлювання – висловлювання, що не стосуються розмови.

Після інформаційного повідомлення ведучий пропонує «оповідачам» описати реакції «слухачів» і дати їм класифікацію. Ведучий разом з учасниками групи аналізує, які реакції були найчастіше, яке їхнє позитивне й негативне значення в ситуаціях спілкування. Під час обговорення ведучому доречно запропонувати схему слухання: «підтримка – з`ясування – коментування» і обговорити з учасниками появу певних реакцій на різних етапах слухання. Так, на етапі «Підтримка» доречними є такі реакції: «угу – підтакування», «луна», «емоційний супровід», на етапі «З`ясування» - «уточню вальні запитання» і «парафраз», а «оцінки» і «поради» можна використовувати на етапі «Коментування».

ВПРАВИ НА ЗАКРІПЛЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ
«Диспут»
Мета: відпрацювання навичок активного слухання.
Хід вправи. Учасники поділяються на дві команди. За допомогою жереба з`ясовують, яка команда яку позицію займатиме з певного питання, наприклад: прибічники засмаги, паління, роздільного харчування і ті, що проти цього.
Члени команд по черзі висловлюють аргументи на користь певної точки зору. Обов`язковою вимогою для учасників гри є підтримка думок суперників і розуміння аргументації. У процесі диспуту той з членів команди, чия черга висловлюватися наступним, повинен реагувати «угу – підтакуванням» і «луною», ставити уточнювальні запитання, якщо зміст аргументації недостатній, у такому разі можна використати парафраз. Аргументи на користь позиції своєї команди дозволено висловлювати лише після того, як той, хто виступає, просигналізує, що його зрозуміли правильно (кивок головою, «так, саме це я і мав на увазі»).
Ведучий стежить за виступами і за тим, щоб учасники диспуту підтримували висловлювання, використовуючи при цьому відповідні реакції. Можна давати пояснення типу «так, ви мене зрозуміли правильно», при цьому повторивши слова співрозмовника, і переконатися в правильності розуміння висловленої думки. Ведучий намагається застерегти учасників диспуту від спроб продовжувати і розвивати думки співрозмовника, приписуючи йому не його слова.
По закінченню ведучий коментує хід вправи, звертаючи увагу на випадки, коли за допомогою парафразу вдалося домогтися уточнення позицій учасників диспуту.

«Суперечка при свідку»
Мета: закріплення навичок активного слухання.
Хід вправи. Учасники групи об`єднаються у трійки. Один з членів трійки бере на себе роль спостерігача – контролера. Його завдання – стежити за тим, щоб учасники суперечки здійснювали підтримку висловлювань партнерів, не пропускали другого такту («З`ясування») і у парафразі використовували «інші слова», тобто він виконує ті самі функції, що ведучий у попередній вправі. Два інших учасники трійки, попередньо вирішивши, яку з альтернативних позицій вони будуть займати, вступають у суперечку на обрану ними тему, дотримуючись схеми ведення діалогу. Під час вправи учасники міняються ролями, тобто роль спостерігача – контролера по черзі виконують усі члени трійки.
На вправу виділяється 15 хвилин.
По закінченні учасники групи обговорюють вправу. Орієнтовані запитання для обговорення:
Які труднощі постали перед вами під час розмови?
Чи були випадки, коли після парафразу відбувалося уточнення позиції?
Кому з учасників не вдалося зрозуміти іншого?

«Карусель»
Мета: формування навичок швидкого реагування під час вступу в контакт, розвиток емпатії та рефлексії в процесі навчання.
Хід вправи. У вправі організовують серію зустрічей, причому щоразу – з новою людиною. Завдання: легко вступити в контакт, підтримати розмову і попрощатися.
Члени групи шикуються за принципом каруселі, тобто обличчям один до одного, й утворюють два кола: внутрішнє нерухоме і зовнішнє рухоме.
Приклади ситуацій:
Перед вами людина, яку ви добре знаєте, але досить довгий час не бачили. Ви дуже раді цій зустрічі…
Перед вами незнайома людини. Познайомтеся з нею…
Перед вами маленька дитина, вона чогось злякалася. Підійдіть до неї і заспокойте її.
Після тривалої розлуки ви зустрічаєте коханого (кохану), ви дуже раді зустрічі… Час на встановлення контакту і проведення бесіди 3-4 хвилини. Потім ведучий дає сигнал, і учасники тренінгу переходять до наступного учасника.

«Остання зустріч»
Мета: удосконалення комунікативної культури.
Хід вправи. Уявіть собі, що заняття вже закінчилися, і ви маєте попрощатися. Але чи встигли ви сказати один одному те, що хотіли? Може бути, що ви забули поділися з групою своїми переживаннями? Можливо, є людина, думку якої про себе ви хотіли б почути? Чи хочете ви подякувати комусь за щось? Зробіть це «тут і тепер».



Тест щодо професійно-педагогічної товариськості (В. А. Кан-Калік, Н. Д. Нікандров).
З метою виявлення рівня комунікабельності варто запропонувати дати відповідь на питання тесту щодо професійно-педагогічної товариськості (В. А. Кан-Калік, Н. Д. Нікандров).
Хід роботи
Інструкція. Відповідно до вашої думки дайте відповідь "так", "ні" або "іноді" на наведені нижче питання.

1. Вас чекає звичайна чи ділова зустріч. Вас вибиває з колії її очікування?
2. Ви не відкладаєте візит до лікаря доти, доки вже не зможете терпіти?
3. У вас викликає стурбованість або незадоволення доручення виступити з доповіддю, повідомленням, інформацією на якійсь нараді, зборах чи інших заходах?
4. Вам пропонують поїхати у відрядження до міста, де ви ніколи не були. Чи докладете ви максимум зусиль, щоб уникнути відрядження?
5. Ви любите ділитися своїми переживаннями з ким-небудь?
6. Ви дратуєтесь, коли незнайома людина на вулиці звернулася до вас з проханням (показати дорогу, сказати час, відповісти ще на якесь питання)?
7. Чи вірите ви, що існує проблема "батьків і дітей", і що людям різних поколінь важко розуміти один одного?
8. Ви посоромитесь нагадати знайомому, що той забув повернути вам гроші, які позичив кілька місяців тому?
9. У ресторані чи в їдальні вам принесли неякісну страву. Ви промовчите?
10. Опинившись віч-на-віч з незнайомою людиною, ви не вступите з нею в бесіду і вважатимете обтяжливим, якщо першим заведе розмову вона. Це правда?
11. Ви боїтеся брати участь в якійсь комісії з розгляду конфліктних ситуацій?
12. У вас є власні суто індивідуальні критерії оцінки творів мистецтва, літератури, культури і жодних "чужих" думок з цього приводу ви не приймаєте. Це так?
13. Почувши десь "у кулуарах" висловлювання явно помилкової точки зору з добре відомого вам питання, ви промовчите і не вступатимете в суперечку?
14. У вас викликає прикрість чиєсь прохання розібратися в тому чи іншому службовому питанні або навчальній темі?
15. Ви охочіше викладаєте свою точку зору (думку, оцінку) в письмовому вигляді, ніж в усній формі?

Обробка результатів

За кожне "так" нараховується 2 бали, "інколи" – 1 бал, "ні" – 0 балів. Підрахувати загальну кількість балів.
Аналіз результатів
– 30-28 балів – ви явно некомунікабельні, і це ваша біда, бо насамперед від цього страждаєте ви самі. Але й близьким вам людям нелегко. На вас складно покластися у справі, яка вимагає від виконавців групових зусиль. Намагайтеся бути більш товариським, контролюйте себе.
– 28-24 бали – ви замкнені, небалакучі, віддаєте перевагу самотності, і тому у вас, напевне, мало друзів. Нова робота і необхідність нових контактів хоч і не викликають у вас паніку, але надовго виводять з рівноваги. Ви знаєте цю особливість свого характеру і буваєте незадоволені собою. Але не обмежуйтесь лише таким незадоволенням, ви здатні змінити ці особливості характеру. Невже не буває так, що при якомусь сильному захопленні ви раптом матимете повну комунікабельність? Варто лише розворушитися.
– 23-19 балів – ви до певної міри товариські і в незнайомому оточенні почуваєте себе досить упевнено. Нові проблеми вас не лякають. І все ж з новими людьми ви сходитеся з осторогою, в суперечках і дискусіях берете участь неохоче. У ваших висловлюваннях часом дуже багато сарказму без будь-якого приводу на те. Ці недоліки можна виправити.
– 18-14 балів – ви комунікабельні, допитливі, охоче слухаєте цікавого співрозмовника, досить терплячі в спілкуванні з іншими, відстоюєте власну точку зору без зайвої запальності. Без неприємних переживань ідете на зустріч з новими людьми. Водночас ви не полюбляєте гамірних компаній, екстравагантні вчинки і багатослів'я викликають у вас роздратування.
– 13-9 балів – ви досить товариські (часом, напевне, аж занадто). Допитливі, балакучі, полюбляєте висловлюватися з різних питань, що часом викликає роздратування оточуючих. Охоче знайомитеся з новими людьми. Полюбляєте бути в центрі уваги, нікому, не відмовляєте в проханнях, хоч і не завжди можете їх виконати. Буває, спалахуєте, але швидко заспокоюєтеся. Чого вам не вистачає, то це посидючості, терпіння і відваги при зустрічі з серйозними проблемами. Але при бажанні ви можете примусити себе не відступати.
– 8-4 бали – ви, напевне, "хлопець-друзяка". Товариськість б'є з вас джерелом, ви завжди в курсі всіх справ. Любите брати участь у всіх дискусіях, хоча серйозні теми можуть викликати у вас мігрень чи навіть хандру. Охоче берете слово з будь-якого питання, навіть якщо маєте про нього поверхове уявлення. Завжди почуваєте себе у "своїй тарілці". Беретесь за будь-яку справу, хоча далеко не завжди можете довести її до кінця. Тому керівники і колеги ставляться до вас з певною засторогою і сумнівами. Поміркуйте над цим.
– менше ніж 3 бали – ваша комунікабельність має хворобливий характер. Ви говірливі, багатослівні, втручаєтесь у справи, які жодним чином вас не стосуються. Беретеся робити висновки про проблеми, в яких зовсім некомпетентні. Часто буваєте необ'єктивні. Серйозна робота не для вас. Людям – і на роботі, і вдома, і взагалі будь-де, – складно з вами. Вам треба попрацювати над собою і своїм характером. Насамперед виховайте у себе терплячість і стриманість, намагайтеся ставитись з повагою до людей і, нарешті, подумайте про своє здоров'я: такий "активний" стиль життя не минає безслідно.

Обговорення. Встановити, який рівень є найоптимальнішим у спілкуванні тренера й учасників, керівника та підлеглих, учителя й інших учасників Педагогічного процесу.
Є одне невеличке слово, використання якого значно обмежує рівень комунікативності.
Коли ми говоримо "так" – усе наше тіло теж говорить "так" і розслаблюється. Відповівши кілька разів "так", наш співрозмовник реально відчуває симпатію до нас, бажання спілкуватися далі.
Один з учасників ставить іншому запитання, на яке той не має позитивної відповіді. Інший учасник має висловити свою незгоду таким чином, щоб не, використовувати слів, "ні", "не" (наприклад: "Чи не могли б ви покласти ноги на стіл?" – "Боюся, що це шокує інших людей у кімнаті").  
Завдання. 
1) Ви представник компанії з розповсюдження товарів повсякденного попиту, ваше завдання продати цій людині ваш товар і якщо вдасться, залучити її до спільної діяльності.
2) Ви представник певного кандидата у народні депутати. Ваше завдання отримати позитивну відповідь від людини щодо майбутнього вибору вашого кандидата.
3) Ви директор навчального закладу і вам треба вмовити конкретну людину на посаду заступника директора.
4) Вам як майбутнім соціальним працівникам варто досконало володіти професійним спілкуванням, що являє собою процес комунікативної взаємодії з клієнтами, їхніми родичами, колегами, спрямований на встановлення сприятливого психологічного клімату, психологічну оптимізацію діяльності, стосунків. Таке спілкування забезпечує передання через соціальних працівників інформації, допомагає у засвоєнні знань, умінь і навичок, сприяє формуванню ціннісних орієнтацій під час обміну думками.
Спілкування соціального працівника передбачає високу культуру, яка засвідчує його вміння реалізовувати власні можливості у спілкуванні з іншими людьми, здатність сприймати, розуміти, засвоювати; передавати зміст думок, почуттів, прагнень у сфері соціальної діяльності.
Обмін інформацією і ставлення співбесідників один до одного характеризує комунікативний аспект спілкування.
Головними ознаками спілкування є: особистісна орієнтація співрозмовників '(здатність бачити і розуміти співрозмовника); рівність психологічних позицій співрозмовників (недопустиме домінування у спілкуванні, здатність визнавати право клієнта на власну думку, позицію); проникнення у світ почуттів і переживань, готовність прийняти точку зору співрозмовника (спілкування за законами взаємної довіри, коли партнери вслухаються, поділяють почуття одне одного, співпереживають, має особливий ефект); нестандартні прийоми спілкування (відхід від суто рольової позиції вчителя).

ПІДСУМКИ РОБОТИ ГРУПИ
Під час підбиття підсумків роботи групи присутній ведучий, але він є спостерігачем. Учасники групи визначають ті риси, які допомагають у спілкуванні і які визначили під час проведення тренінгу (не потрібно називати ті риси, які не можна змінити, тобто природні, фізіологічні). Ці риси і будуть тим надбанням, що напрацював кожний учасник групи.

Мета будь-якого спілкування - отримання результату.  
Не так важливо що це за результат: отримати допомогу, дати пораду, обговорити важливу тему або вилити душу. Головне, що спілкування потрібно нам для досягнення наших бажань і цілей.
Осмислена мова - це інструмент для спілкування з людьми, будь то близькі люди, колеги, читачі, або випадкові співрозмовники. Осмислена мова допомагає досягти мети спілкування швидше і простіше.

Використання осмисленої мови передбачає оволодіння декількома навичками:
1. Чути, що говорить співрозмовник. Зрозуміти в зміст його слів, зрозуміти що він хоче сказати і з якою метою.
Найпростіше освоїти ці навички, якщо слухати розмови людей, не беручи участі в них. При цьому корисно відзначати в блокноті кількість порушених тем, кількість тез в кожній темі, кількість відходів у почуття. Термін «теза» можна розуміти по-різному, про це буде сказано нижче.
2. Позначати наміри перед початком розмови. Найпростіше позначати свої зовнішні наміри («хочу запитати», «хочу розповісти», «хочу порадитися» тощо). Трохи складніше - наміри співрозмовника. Для цього потрібно співрозмовника почути, зрозуміти і допомогти йому сформулювати його намір. Вищий пілотаж - позначення своїх внутрішніх намірів («Для чого я зараз це роблю/кажу/відчуваю?»)
3. Про свої почуття не розповідати. Точніше - вміти тримати емоції при собі, коли це необхідно.
Щоб освоїти ці навички, потрібно навчитися свої почуття спочатку бачити, називати, а потім, хоча б якоюсь мірою керувати ними.
4. Формулювати тези за співрозмовника в процесі розмови.
Набивши руку у підрахунку тез, і виявивши, що далеко не в кожній зазначеній темі тези присутні, виникає природне бажання формулювати тези співрозмовника прямо в процесі розмови. Для цього використовуються вступні обороти «тобто ти хотів сказати, що...», «чи Правильно я зрозуміла, що...», «Значить ти хочеш зробити так...» і т. п.
5. Будувати розмову з допомогою «структури амфори»: Підводка - теза - обґрунтування - висновок - наслідок.
Коли у вас вбудовані навички позначати наміри, формулювати тези і чути співрозмовника, амфора поступово набуває потрібну форму. Вже не хочеться ходити навколо, якщо простіше і швидше одразу окреслити суть розмови.

Осмислена мова - це дуже корисний навик для кожної людини.  
Використання цього досвіду дає:
  1. Вміння слухати і розуміти співрозмовника, в тому числі і приховані сенси.
  2. Уміння говорити чітко і зрозуміло, досягати результату розмови.
  3. Уміння дотримуватися теми розмови, повертати співрозмовника назад у русло обговорюваного питання.
Якщо ці вміння для вас важливі - пробуйте, практикуйте, впроваджуйте осмислену мову в своє життя. Використовуйте осмислену мову там, де вона необхідна, залишаючи при цьому час і для простих, душевних розмов.

пʼятниця, 9 березня 2018 р.

ЕСЛИ ИЩЕШЬ ПЛОХОЕ, ТО ОБЯЗАТЕЛЬНО НАЙДЕШЬ




Один старый и очень мудрый человек сказал своему другу:
— Рассмотри комнату, в которой мы находимся получше, и постарайся запомнить вещи коричневого цвета.

В комнате было много чего коричневого, и друг быстро справился с этой задачей. Но мудрый китаец ему задал следующий вопрос:
— А теперь закрой глаза и перечисли все вещи синего цвета.
Друг растерялся и возмутился:
— Я ничего синего не заметил, ведь я запоминал только вещи коричневого цвета!
На что мудрец ответил:
— Открой глаза, осмотрись — ведь в комнате очень много вещей синего цвета.
И это было чистой правдой.
Тогда старик продолжил:
— Если ты ищешь в комнате вещи только коричневого цвета, а в жизни — только плохое, то ты и будешь видеть только их, замечать исключительно их, и только они будут тебе запоминаться и участвовать в твоей жизни.  

Запомни: если ты ищешь плохое, то ты обязательно его найдешь и не заметишь ничего хорошего.