понеділок, 21 вересня 2015 р.

ОСНОВИ ДИДАКТИЧНОГО ПРОЕКТУВАННЯ ЕЛЕКТРОННИХ ПРОГРАМНО-ПЕДАГОГІЧНИХ ЗАСОБІВ



Інформаційні технології — невід’ємна частина нашого життя. Маючи у своєму розпоря­дженні комп’ютер, можна розвивати про­цес навчання, зробити його більш наочним і ди­намічним, сприяти формуванню вмінь працювати з інформацією, роз­вивати комунікативні здібності. Це має забез­печити швидке й міцне опанування навчального матеріалу, розвинути пізнавальні здібності та ро­зумові якості учнів, сприяти активізації їх пізна­вальної діяльності.

З розвитком Інтернет та комп’ютерних технологій, активною комп’ютеризацією закладів та установ освіти актуальним стає питання створення освітніх електронних програмно-педагогічних засобів навчання, зокрема, інтерактивних і мультимедійних електронних підручників, посібників, дидактичних допоміжних матеріалів.

В останній час їх розробляється все більше. Кожний заклад освіти застосовує власну технологію проектування навчальних матеріалів виходячи з власного бачення того, яким повинен бути електронний підручник, які структурні компоненти повинні входити до його складу, які форми подання та передачі знань повинні використовуватися. Слід зазначити, що підготовка і розробка змістовної частини програмно-педагогічних засобів навчання, а саме його контенту – це творчий процес, який важко формалізується, не піддається автоматизації, а тому вимагає великих витрат часу від авторів на їх розробку.

Так що ж таке електронний підручник?

Під електронним підручником розуміється тематично завершений, детально структурований автором навчальний матеріал, який через Інтернет або на DVD і CD засобах поставляється користувачу.

При перегляді доступних в Інтернеті електронних підручників, що розповсюджені на освітніх сайтах України, можна виділити три їх типи.

Перший тип електронного підручника є набір певної кількості сторінок в PDF і HTML форматах і являє собою не що інше як комп’ютерну верстку друкованого підручника (Рис.1).



Рис.2.1 – Електронний підручник в форматі PDF

Для другого типу електронного підручника характерним є його деревовидна структура, що спрощує пошук необхідного розділу, параграфу, сторінки, тощо (Рис. 2).


Рис.2.2 - Електронний підручник в форматі HTML

Третій тип електронного підручника за структурою є набором лекційних матеріалів, тестових і практичних завдань, які, як правило, зведені в навчальні модулі на основі структурно-логічних, а інколи й міжпредметних зв’язків (рис.3). Зміст кожного модулю погоджується з навчальною програмою і навчально-тематичним планом того чи іншого навчального предмету. Такий електронний підручник частіше називають електронним комплексом, тому що він виконує дидактичні функції, що виходять за межі традиційного друкованого підручника або його електронної копії. Електронні навчальні комплекси цього типу записуються на CD-носіях або розміщуються на сайтах навчальних закладів. Для них розробляються спеціальні комп’ютерні програмами та використовуються стандартні мультимедійні засоби.


Рис.2.3 - Електронний підручник в форматі Web-технологій

Аналіз дидактичних підходів до побудови наведених вище типів електронних підручників виявив, що теоретичний базис їх проектування спирається на історично вивірену теорію традиційного підручника.

У контексті організаційних і дидактичних функцій, В.П.Беспалько (доктор педагогических наук, профессор) розглядає електронний підручник як складну і комплексну педагогічну систему, відмінністю якої від традиційної є керована програмно-інформаційна складова


На відміну від друкованого підручника, електронний підручник повинен розроблятися таким чином, щоб він зміг забезпечити:
- більш детальну структуризацію змісту предмету;
- інтерактивність (у тому числі зручність навігації) – можливість зміни подання матеріалу залежно від дій учня, а також можливість зміни траєкторії навчання;
- гіпертекстову та логічну структуру викладу теоретичного матеріалу в понятійній частини предмету;
- використання потужних ілюстративних матеріалів – різноманітних малюнків і картинок, анімації та інших мультимедіа-додатків;
- використання різних практичних і контрольних заходів для закріплення знань, самоконтролю, контролю і оцінки отриманих знань, вбудованих в електронний підручник (тести, вправи, творчі, індивідуальні та групові завдання тощо);
- наявність системи посилань (гіперпосилань) на різні електронні текстові та графічні освітні матеріали розміщені в мережі Інтернет.

У відповідності з угодою, між Інститутом професійно-технічної освіти та навчально-методичним центром профтехосвіти в Чернігівській області для розробки електронних підручників використовується програмно-інструментальна платформаінформаційного навчального середовища – розроблена В.Л. Шевченко, Д.В. Гавриш, О.С. Ветчинкіним у 2010 році.



З цією метою на базі Чернігівського центру профтехосвіти було не однократно проведено інструктивно-методичні заняття з учасниками по розробленню електронних підручників та презентація розроблених тем за програмою під керівництвом наукового керівника, співробітника інституту ПТО Шевченко В.Л.



Робоча група педагогів працює в рамках проекту «Дидактичне проектування електронних програмно-педагогічних засобів» для розробки електронних підручників по спецпредметах.




На прикладі розробки електронного підручника з професії «Кухар» 3 розряду, я як викладач предмету «Облік, калькуляція і звітність», опановую навички впорядкування дидактичного матеріалу з проектування навчального контенту згідно заданої тематики.





Проблему якості електронних програмно-педагогічних засобів навчання розробник-укладач визначають розв’язанням питань на кожному організаційному етапі їх створення.

Етап проектування має чітке визначення структури в цілому, тобто вже зрозуміло, які структурні дидактичні компоненти повинні входити до складу програмно-педагогічних засобів навчання. Розроблені точні критерії, які повинні лежати в основі визначення складу електронних підручників. Але дуже важко запропонувати щось універсальне, бо навчальні предмети відрізняються один від одного за специфікою і характером змісту.














Разом з тим, якщо автору дисципліни вдається попередньо розробити педагогічний сценарій, технологію вивчення дисципліни, то й проблема може бути вирішена в частині визначення.

На етапі написання навчального тексту автори-розробники звертають належну увагу на композицію, стиль викладу тексту і, найголовніше, на структуру змісту.

Зокрема, для електронних підручників потрібно деталізоване структурування тексту, тобто точне виділення структурних одиниць – розділів (модулів), тем, пунктів і підпунктів.

Чітке структурування, а особливо дозування матеріалу забезпечать не тільки ефективне сприйняття навчального матеріалу учнями, а й реалізують здоров’язберігаючий режим навчання.

Важливим з принципів створення електронних підручників є принцип реалізації структури гіпертексту.

Навчальні тексти повинні представляти собою особливим чином організований багаторівневий гіпертекст, що дозволяє здійснювати вивчення предмета з встановленням різних логічних відносин, компенсувати дидактичні втрати внаслідок відсутності аудиторного навчального середовища (реалізація переходів на різні додаткові, інформаційні та графічні об'єкти за посиланнями).

Гіпертекст – одна з найважливіших характеристик електронних навчальних видань.

Формування блоку контрольно-діяльнісних заходів – тестів і різноманітних завдань є найвідповідальнішим етапом розробки електронних засобів навчання.

Проектування системи тестового контролю носить індивідуально-творчий характер, де так званий конструктор тестів є засобом для автоматизації творчої роботи автора по створенню тестів. Відомо, що ретельно структуровані завдання є ефективним способом контролю засвоєння матеріалу. Характер і рамки завдань повинні відображати рівень навчального процесу.

Цей етап проектування контрольно-практичних заходів досить складний і трудомісткий, тому що вимагає створення окремого дидактичного сценарію на кожне питання тесту.

Після проведення презентації та доопрацювання розподілених тем електронний підручник буде розміщено на сервері – http://chn.ile.pto.itdev.org.ua// з збереженням авторських прав розробників.

Електронні підручники (посібники) відрізня­ються між собою змістом і структурою, але мають спільне: процесі їх використання в учнів тією чи іншою мірою може бути задіяна значна кількість аналізаторів (зоро­вий, слуховий, руховий, тактильний) що підвищує рівень засвоєння матеріалу.

Упровадження електронного підручника має відбуватися поетапно, з дотриманням певних мето­дичних і гігієнічних умов, що передбачає творче застосування різноманітних форм і методів навчання.

На нашу думку, слід переглянути ставлення до електронного підручника (посібника) лише як до «засобу навчання». Електронний під­ручник та електронний посібник мають посіс­ти своє місце у структурі сучасної навчальної літератури та досліджуватися не лише у контексті інформаційних технологій, а й у системі тенденції розвитку навчальної літератури.

Облік і рішення перерахованих завдань дозволяє забезпечити якісну підготовку і розробку дидактичних навчально-методичних, додаткових та інформаційно-довідкових матеріалів для створення подальшої електронної версії програмно-педагогічних засобів навчання та інших освітніх електронних видань підтримки навчання в системі освіти.



Любов до знання ґрунтується на насолоді від розумової
діяльності: чим вона більше самодіяльна, тим і насолода більша

Русова С.

P.S. Пожалуйста, отпишитесь - была ли полезна статья для Вас и стоит ли делать такие обзоры по другим темам.

3 коментарі: