субота, 11 липня 2015 р.

Теорія критичного мислення



Теорія критичного мислення



Допомогти сформувати у людини активне ставлення до інформації, вміння здійснювати конструктивний процес пізнання може медіа-освітня теорія критичного мислення. Автор цієї теорії британський дослідник  Л. Мастерман. Теорія має на меті захистити, передусім, учнів, молодь від маніпулятивного впливу медіа, навчити їх орієнтуватися в інформаційному потоці сучасного демократичного суспільства, розвинути автономне, незалежне від впливу медіа, мислення.
Спираючись на загальні положення цієї теорії, ми будемо розвивати нашу здатність до критичного мислення, а також намагатися розвинути самостійне ставлення до інформації, досліджуючи медіатексти. Загальною метою нашої дослідницької діяльності є, передусім, саме розвиток умінь адекватного сприймання медіатекстів і критичного мислення — здатності аналізувати їх форму та зміст.
Адекватне сприймання охоплює такі розумові дії:
- уважне сприймання медіатексту;
- його інтерпретування як розуміння змісту;
-осмислення.
Критичне мислення передбачає такі мисленнєві дії та операції:
-умовний поділ медіаінформації на вид, форму та зміст;
-виявлення логіки «подачі» інформаційного смислу;
-порівняння, зіставлення окремих елементів досліджуваного з іншими медіатекстами;
-узагальнення як синтезування виявленого;
-оцінювання даного медіа-тексту на основі отриманих аргументів;
-формулювання особистого ставлення до даного медіатексту;
-формулювання власного ставлення до аналогічної медіапродукції.
Методи дослідження
"Дискурс-аналіз: (дискурс – лат. міркування, логічний доказ) – метод, завдяки якому здійснюється детальний, логічно-послідовний аналіз змісту повідомлення.
"Контент-аналіз: (контент – лат. зміст, змістове наповнення, тема) – спрямований на розроблення, виявлення змістових категорій.
"Моніторинг: (монітор – лат. наглядач) – метод контролю за будь-яким процесом.
 Загальна схема етапів дослідження медіа тексту:

  •  Уважно сприймаємо, інтерпретуємо та осмислюємо медіатекст.
  • Аналізуємо медіатекст за видом медіа-продукції, форматом, жанром, змістом.
  • Встановлюємо смисловий акцент медіа-тексту.
  • Виявляємо застосовані меді-технології (технічні, змістові) та мету їх застосування — спрямування медіа-тексту.
  • Встановлюємо аналогію з іншими медіа-текстами.
  • Узагальнюємо напрацьоване й робимо загальний висновок.
  • Оцінюємо медіатекст на основі аргументів.
  • Формулюємо особисте ставлення до цього медіатексту.
  • Формулюємо власну позицію щодо подібної медіаінформації загалом.


Етапи здійснення дискурс аналізу:

  • Уважно сприймаємо (читаємо, розглядаємо, дивимося і слухаємо)
  •  Аналізуємо вид медіатексту: за формою, жанром, загальним змістом.
  •  Встановлюємо смисловий акцент медіатексту.
  • Виявляємо застосовані медіатехнології та мету їх застосування
  •  Встановлємо аналогію з іншим медіатекстами.
  • Узагальнюємо напрацьоване та робимо загальний висновок.

 
Дослідження відеосюжету з теленовин:

  • Перегляд візуального медіатексту
  • Повторення позицій схеми методу дискурсаналізу.
  • Проведення дослідження відеосюжету методом дискурс-аналізу.
  • Робимо висновок: констатуємо отриманий результат за позиціями, не оцінюючи.

Висвітлення тем у теленовинах методом контент-аналізу:
Дата 15.11.2011 16.11.2011 17.11.2011
Теми, висвітлені у теленовинах на каналі …
1. Поїздка Президента до …
2. Катастрофа …
3. У Києві…