Теорія критичного мислення

Теорія критичного мислення

Допомогти сформувати у людини активне ставлення до інформації, вміння здійснювати конструктивний процес пізнання може медіа-освітня теорія критичного мислення. Автор цієї теорії британський дослідник  Л. Мастерман. Теорія має на меті захистити, передусім, учнів, молодь від маніпулятивного впливу медіа, навчити їх орієнтуватися в інформаційному потоці сучасного демократичного суспільства, розвинути автономне, незалежне від впливу медіа, мислення.

Спираючись на загальні положення цієї теорії, ми будемо розвивати нашу здатність до критичного мислення, а також намагатися розвинути самостійне ставлення до інформації, досліджуючи медіатексти. Загальною метою нашої дослідницької діяльності є, передусім, саме розвиток умінь адекватного сприймання медіатекстів і критичного мислення — здатності аналізувати їх форму та зміст.

Адекватне сприймання охоплює такі розумові дії:

- уважне сприймання медіатексту;

- його інтерпретування як розуміння змісту;

-осмислення.

Критичне мислення передбачає такі мисленнєві дії та операції:

-умовний поділ медіаінформації на вид, форму та зміст;

-виявлення логіки «подачі» інформаційного смислу;

-порівняння, зіставлення окремих елементів досліджуваного з іншими медіатекстами;

-узагальнення як синтезування виявленого;

-оцінювання даного медіа-тексту на основі отриманих аргументів;

-формулювання особистого ставлення до даного медіатексту;

-формулювання власного ставлення до аналогічної медіапродукції.

Методи дослідження

"Дискурс-аналіз: (дискурс – лат. міркування, логічний доказ) – метод, завдяки якому здійснюється детальний, логічно-послідовний аналіз змісту повідомлення.

"Контент-аналіз: (контент – лат. зміст, змістове наповнення, тема) – спрямований на розроблення, виявлення змістових категорій.

"Моніторинг: (монітор – лат. наглядач) – метод контролю за будь-яким процесом.

 Загальна схема етапів дослідження медіа тексту:

•  Уважно сприймаємо, інтерпретуємо та осмислюємо медіатекст.
• Аналізуємо медіатекст за видом медіа-продукції, форматом, жанром, змістом.
• Встановлюємо смисловий акцент медіа-тексту.
• Виявляємо застосовані меді-технології (технічні, змістові) та мету їх застосування — спрямування медіа-тексту.
• Встановлюємо аналогію з іншими медіа-текстами.
• Узагальнюємо напрацьоване й робимо загальний висновок.
• Оцінюємо медіатекст на основі аргументів.
• Формулюємо особисте ставлення до цього медіатексту.
• Формулюємо власну позицію щодо подібної медіаінформації загалом.

Етапи здійснення дискурс аналізу:

• Уважно сприймаємо (читаємо, розглядаємо, дивимося і слухаємо)
•  Аналізуємо вид медіатексту: за формою, жанром, загальним змістом.
•  Встановлюємо смисловий акцент медіатексту.
• Виявляємо застосовані медіатехнології та мету їх застосування
•  Встановлємо аналогію з іншим медіатекстами.
• Узагальнюємо напрацьоване та робимо загальний висновок.

 

Дослідження відеосюжету з теленовин:

• Перегляд візуального медіатексту
• Повторення позицій схеми методу дискурсаналізу.
• Проведення дослідження відеосюжету методом дискурс-аналізу.
• Робимо висновок: констатуємо отриманий результат за позиціями, не оцінюючи.

Висвітлення тем у теленовинах методом контент-аналізу:

Дата 15.11.2011 16.11.2011 17.11.2011

Теми, висвітлені у теленовинах на каналі …

1. Поїздка Президента до …

2. Катастрофа …

3. У Києві…