Від класу С. Френе до цифрової майстерні у професійній освіті

Ми багато говоримо про цифрові інструменти в освіті. Платформи, ШІ, інтерактивні дошки, відео, застосунки…

Але є просте питання, яке часто губиться за всім цим: що в цей момент робить сам здобувач освіти?

Якщо він просто натискає, дивиться, копіює готову відповідь — освіта від цього цифровішою стає, але навчання кращим не обов’язково.

Саме з цього питання почалося дослідження «Від класу С. Френе до цифрової майстерні у професійній освіті».

Мені цікаво було подивитися на педагогіку Селестена Френе через те, що відбувається в цифровому середовищі сьогодні.

У класі Френе дитина не була пасивним слухачем. Вона створювала, досліджувала, співпрацювала, висловлювала власну думку, поверталася до зробленого й могла його змінити.

У професійній освіті логіка дуже близька.

Майбутньому фахівцю мало знати правильну відповідь. Потрібно вміти зробити, перевірити, помилитися, змінити рішення і знову спробувати.

Тому в дослідженні цифрові засоби розглядаються саме з цієї позиції: чи допомагають вони авторству, співпраці, професійній дії та коригуванню власних рішень.

На цій основі запропоновано модель цифрової майстерні — середовища, у якому технологія не забирає роботу в здобувача освіти, а допомагає йому працювати самостійніше.

Окремо визначено місце генеративного ШІ. І тут мені здається важливим не питання «чи дозволяти ШІ?», а інше: де закінчується допомога і починається виконання роботи замість людини?

У дослідженні розроблено матрицю відповідностей між педагогікою С. Френе та цифровими практиками, структуру цифрової майстерні й критерії добору цифрових засобів.

Це поки теоретична модель. Її ще потрібно перевірити в реальному освітньому процесі. І саме це — наступний цікавий етап.

Бо хороша ідея в освіті перевіряється не тим, наскільки красиво вона звучить у статті.

А тим, що відбувається з людиною, яка навчається, коли ця ідея приходить у майстерню, лабораторію чи навчальний кабінет.

📚 Стаття опублікована у журналі «Педагогіка і психологія професійної освіти», 2026, № 4 (229), с. 80–85.

Читати статтю «Від класу С. Френе до цифрової майстерні у професійній освіті»